Сад-город

Садова суниця, або полуниця, як її частіше називають, на одному місці не буде давати гарного врожаю. Через три, максимум чотири роки, плантація вироджується, ягоди дрібніють, накопичуються хвороби, і, щоб не залишитися без корисних ароматних ягід, потрібно закладати нові посадки. 

Ожина - культура відносно нова. У культуру вона була введена Мічуріним, який вважав ожину винятково перспективною і виступав за широке її впровадження у виробництво й вирощування на присадибних ділянках. 

Тим, у кого є дача, не потрібний абонемент у фітнес-центр, у них і так щоденний агрофітнес. Однак, працюючи на своїх сотках, важливо пам'ятати про обережність, щоб не спровокувати загострення  старих  хвороб.

«Навіщо рихлити - тривожити поверхневий шар ґрунту? - дивується деякий садівник-городник. - Адже це захисний шар ґрунту, а ми його порушуємо.» А от вчені-агрономи рекомендують і наполягають на цьому агрозаході та навіть називають його «сухим поливом». Чому? Вникнемо в суть справи.

У наших городах вона несправедливо займає скромне місце. Коренеплоди редьки цінуються за високий вміст специфічної (редькової) ефірної олії, мінеральних солей, вітаміну С та інших бактерицидних речовин. У ній удвічі більше сухих речовин, чим у редисі, багато цукру і білка.

Тривале зберігання часнику та ріпчастої цибулі, як і зберігання капусти, дуже непросте завдання. І вирішувати його починають задовго до збору врожаю - у процесі вибору сорту для посадки.

Найчастіше хвороба з'являється на верхівках пагонів. На них стають добре помітними темно-коричневі смуги. У вогку погоду уражені ділянки гниють, у суху - засихають. З'являються бурі фітофторозні плями і на плодах. Вони ростуть як вшир, так і вглиб.

Полив рослин, здається, що немає нічого простішого. Лий воду зі шланга на грядку - от і вся наука, але це далеко не так. І тут, як у будь-якій справі, є свої тонкості та секрети.

Прищіпка пагонів робиться перед цвітінням, щоб створити тимчасовий надлишок живильних речовин у гронах. Через це запилення проходить вдаліше і грона менше скидають зав'язі.

Озимий часник збирають, як тільки пожовкне і частково підсохне листя, а залишені стрілки розпрямляться. Не можна допускати повного висихання бадилля, тому що воно легко відривається, а цибулина розпадається на зубки. Такий часник не придатний для тривалого зберігання.