Декоративні рослини

Рудбекія багаторічна - дуже гарна квітка. Вона з тих ефектних рослин, які гарні й на відстані, і поблизу. Починає вона квітувати у найбільший розпал спеки, коли багато квітів не витримують високих температур і поникають. А рудбекія, немов доводячи, що вона родичка сонечку, світиться в цю пору в саду своїми золотаво-жовтими, жовтогарячими суцвіттями з темною серединкою.

Махрові клематиси з першого погляду зачаровують своєю красою. Це воістину чарівні квіти - той, хто хоч раз виростив махрові клематиси, буде вже не в змозі розстатися з ними.

Ще півтори тисячі років до нашої ери єгипетські лікарі радили їсти м'яту своїм пацієнтам. Там же вперше почали отримувати м'ятну олію.

Мальву знають і люблять всі люди, які працюють на землі. Цю яскраву і ставну рослину, порівнянну, мабуть, тільки з дельфініумом, часто можна бачити в палісадниках, зазвичай з південного боку будинку. 

Всі захворювання, якими вражаються троянди, можуть бути розділені на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні захворювання троянд викликають грибки, віруси й бактерії, причому на частку грибкових поразок доводиться близько 80% всіх хвороб трояндових кущів. Розглянемо захворювання троянд, що найбільш часто зустрічаються.

Липень - час масового цвітіння всіх груп троянд. Їх підживлюють гнойовою рідотою з мінеральними добривами (1:10), по вечорах рясно поливають не менше 1 разу на тиждень з розрахунку 10-12 л на кущ.

Троянди, безумовно, королеви саду й квітника, але посадити їх у своєму саду наважується не кожний, вважаючи, що вирощування цих красунь пов'язане з великими труднощами. Але це не зовсім так. Для початківців трояндоводів найкращий варіант - вирощувати плетисті кореневласні троянди. 

Є в наших садах квіти універсального призначення, і серед них - зовсім незамінні красуні тінистих місць, отакі фрейліни богині Флори в пишних кринолінах.

Канни - вихідці з тропіків і субтропіків Азії, Африки й Південної Америки, де вони ростуть на берегах річок і струмків. Їх можна зустріти як на рівнинах приморських районів, так і у високогір'ях Анд. Місцеве населення навіть культивувало канни як кормову, харчову й лікарську рослину.

Всі садівники й квіткарі знають чорнобривці сімейства айстрових (складноцвітних). Батьківщина їх - Центральна і Південна Америка. Свою назву вони отримали за особливий «бархатистий» блиск пелюстків, подібний до м'яких переливів однойменної тканини, назва якої через нововерхньонімецьке «barchent» і середньоверхньонімецьке «barchat» сходить до арабско-перського «barrakan» - вовняна оббивна тканина.