Декоративні рослини

Всі захворювання, якими вражаються троянди, можуть бути розділені на інфекційні та неінфекційні. Інфекційні захворювання троянд викликають грибки, віруси й бактерії, причому на частку грибкових поразок доводиться близько 80% всіх хвороб трояндових кущів. Розглянемо захворювання троянд, що найбільш часто зустрічаються.

Липень - час масового цвітіння всіх груп троянд. Їх підживлюють гнойовою рідотою з мінеральними добривами (1:10), по вечорах рясно поливають не менше 1 разу на тиждень з розрахунку 10-12 л на кущ.

Троянди, безумовно, королеви саду й квітника, але посадити їх у своєму саду наважується не кожний, вважаючи, що вирощування цих красунь пов'язане з великими труднощами. Але це не зовсім так. Для початківців трояндоводів найкращий варіант - вирощувати плетисті кореневласні троянди. 

Є в наших садах квіти універсального призначення, і серед них - зовсім незамінні красуні тінистих місць, отакі фрейліни богині Флори в пишних кринолінах.

Канни - вихідці з тропіків і субтропіків Азії, Африки й Південної Америки, де вони ростуть на берегах річок і струмків. Їх можна зустріти як на рівнинах приморських районів, так і у високогір'ях Анд. Місцеве населення навіть культивувало канни як кормову, харчову й лікарську рослину.

Всі садівники й квіткарі знають чорнобривці сімейства айстрових (складноцвітних). Батьківщина їх - Центральна і Південна Америка. Свою назву вони отримали за особливий «бархатистий» блиск пелюстків, подібний до м'яких переливів однойменної тканини, назва якої через нововерхньонімецьке «barchent» і середньоверхньонімецьке «barchat» сходить до арабско-перського «barrakan» - вовняна оббивна тканина.

Саджають цибулини в період їхнього спокою: з липня по вересень. Якщо посадити квітучі рослини, то вони приживуться, але наступного року, швидше за все, не зацвітуть.

Це захворювання гладіолусів досить поширене. Викликає його грибок ботритис. Серцевидна гниль проявляється під час вегетації та зберігання цибулин. Залежно від місця поразки рослини, хвороба має різні назви: коричнева плямистість листя, сіра гниль квіток, шийкова гниль, стеблова гниль, гниль дінця і серцевидна гниль.

Чарівна довгостеблова рослина, суцвіття якої завжди дивляться вниз, у перекладі з грецької йменується як «ведмеже вухо».

Усі хочуть вирощувати гарні і здорові троянди. Але не всі знають, що домогтися цього можна і без отрутохімікатів та мінеральних добрив. Потрібно просто додержуватися законів природи.