Народна медицина

.

Фейхоа - рослина, котру за вмістом йоду можна порівняти з морепродуктами. Особливість цієї рослини така, що вона здатна накопичувати водорозчинні сполуки йоду, які легко засвоюються організмом людини. Але вміст цього елемента залежить від місця, де виросла рослина, і не всі плоди містять досить велику його кількість.

У головці ріпчастої цибулі містяться цукри (цукроза, мальтоза, фруктоза, поліцукрид інулін), вітаміни, білки, ферменти, сапоніни, флавоноїд кверцетин, фітонциди, мінеральні солі фосфору, заліза, калію та ін.

«Правильні» бджоли не тільки роблять смачний мед, але ще й виступають у якості лікарів. Багато хвороб з давніх часів лікували та лікують донині за допомогою апітерапії (від латинського слова apis, тобто «бджола»), до ведення якої за традицією відносять не тільки лікування продуктами бджільництва, але і бджіловжаленням.

Перш ніж випробовувати на собі рецепти фітотерапії, застосовувати природні імуностимулятори та засоби від застуди, ознайомтеся з принципами використання лікарських трав. Адже знання основ траволікування - запорука успіху!

Лікарі недарма пропонують замінити цукор медом. Цей продукт унікальний за насиченістю корисними властивостями - мед поліпшує самопочуття, дарує красу і підтримує молодість.

Здавна на Русі горобина звичайна користувалася особливою пошаною. Про неї не тільки співали задушевні пісні - добре відомо про її цілющі властивості.

Свіжоприготовлений сік з моркви справедливо вважається натуральним еліксиром: він сприяє підвищенню імунітету і життєвого тонусу, нормалізації обмінних процесів і маси тіла, а також заспокоєнню нервової системи та продовженню молодості.

Народ знав, що оспівувати: героїня безлічі пісень - калина - не тільки красива, але і лікувальна ягода. Причому користю вона наливається саме зараз, восени, тому знайдуться люди, яким буде корисно пройти курс калинового лікування.

Інжир відомий як плід смоківниці або фігового дерева. Історичні факти вирощування смоківниці з'явилися ще в древньому Єгипті. Це були барельєфи, із зображенням збору інжиру, датовані біля чотирьох з половиною тисяч років тому.