Амарант. Посадка і догляд
Стародавні лікарі та цілителі говорили: «на всяку хворість своє зілля виростає». У природі на кожну отруту є протиотрута. Це закон рівноваги, баланс природи, без якого все живе на землі вимерло б. Про одну з таких рослин, здатну вступити в боротьбу з недугами, піде мова.
Із глибини століть до нас дійшла унікальна рослина амарант, що знаходиться в забутті багато років і навіть сторічь. Тільки в 1995 р. почалося впровадження його в культуру. Хоча і дотепер амарант є унікальним гостем на садових ділянках.
Амарант привернув увагу світової науки своєю унікальністю. У рослині міститься речовина сквален, здатна вивільняти з води кисень і насичувати ним живі органи та тканини. Дисбаланс кисню в організмі приводить до виникнення багатьох важких хронічних хвороб. У зернах амаранту міститься олія, зі вмістом до 15% сквалена. Олію можна застосовувати не як ліки, а як продукт харчування, приготовлений у домашніх умовах. Олія амаранту апробована в трьох провідних медичних центрах і НДІ, і в результаті була визнана кращим активатором імунітету, рівних якому поки немає.
Кущ амаранту - це ціла зелена аптека. Зелень виводить із організму радіонукліди, легко засвоюється організмом. У листах - високий вміст білків, пектинів, біологічно активних речовин.
Амарант - однолітня розкішно квітуча рослина, переважно бурякового кольору. Гілляста, з великою, прямою, півметровою мітелкою. Амарант стійкий до хвороб і шкідників. Рослина світлолюбна, теплолюбна і засухостійка. У молодому віці потрібен полив і прополка. Коли амарант підростає, його коренева система глибоко йде в землю і рослина сама здатна забезпечити себе вологою. Добре справляється з ростом бур'янів.
Вирощувати амарант необхідно через розсаду, з посівом у березні-квітні, залежно від сорту та тривалості вегетаційного періоду, інакше насіння не встигне визріти. Амарантове насіння дрібне, як макові зернятка, з різноманітним забарвленням: чорне, рожеве, жовте, зелене. Висівати його необхідно на ретельно вирівняний ґрунт, злегка вдавлюючи. У тепличних умовах сходи з'являються через 8-10 днів. Пікіровка виконується у фазі першого справжнього листа. У перший місяць свого розвитку рослини розвиваються дуже повільно. Досягши висоти у 20 см і зміцнівши, вони рушають у бурхливий ріст. За добу можуть підростати до 5-6 см, поки не досягнуть своєї граничної висоти. У відкритий ґрунт розсаду можна висаджувати, коли мине загроза поворотних заморозків.
Посадку варто робити за схемою: між рядами - 45 см, між рослинами - 7-10 см, якщо ж хочете одержати максимальну кількість насіння, тоді відстань між рядами варто збільшити до 70 см і 15-20 см між рослинами. При загущених посадках рослини будуть невисокими, менш гіллястими, з низьким врожаєм.
Протягом літа амарант практично не вимагає уваги. Вологою себе забезпечує, у підв'язці не має потреби, перекірливих сусідів-бур'янів здатний утихомирити самостійно.
До збору врожаю приступають, коли мітелки буріють, тобто на початку стиглості насіння, і до початку їхнього опадання. Дозарювання проходить від 7 до 12 днів у провітрюваному приміщенні. З готового насіння у домашніх умовах можна приготувати амарантову олію двома способами: гарячою і холодною обробкою.
Що ж стосується молодого листя, то в харчуванні його можна використовувати протягом усього сезону, а так само заготовлювати взапас. Молоде листя йде у супи, салати; якщо при консервуванні огірків у банку додати один листик амаранту, огірки не втратять пружність і свіжість. Борошняні вироби, випечені з насінням амаранту, довго не черствіють.
Селекціонерами виведено багато чудових сортів амаранту, здатних прикрасити садову ділянку, з яскраво-червоним, пурпурним, золотавим кольором; з різними типами мітелок - прямостоячих, похилених, з різним забарвленням листя і висотою рослин. Існують сорти універсальні та овочеві.
Всі універсальні сорти амаранту становлять великий інтерес для садівників, є корисним харчовим продуктом і прекрасною прикрасою саду. Адже амарант декоративний, досить до місця, коли на ділянці необхідно сховати будівлі та паркан. Амарантові мітелки підходять і для сухих букетів, вони довго зберігають свою красу, можуть становити інтерес для флористики.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6583 |
© Газета Домовик 2012-2023