Кутя: історія, традиції та секрети готування

28 грудня 2013

Одним із символів Різдва є кутя. Як з'явилася ця ритуальна страва і як її правильно готувати? 

Найчастіше кутю подають як поминальну страву, але також у переддень Нового року (за старим стилем), у Святвечір, на Водохрещення та інші православні свята. Кутя - незамінна страва і під час Великого посту, її готують у дні поминання померлих. Існує кілька варіантів такої страви:

- багата кутя (пісна кутя з різними компонентами, яку готують у Святвечір);

- щедра кутя (перед Новим роком, скоромна страва з додаванням вершкового масла, вершків або молока);

- голодна кутя (на Водохрещення, страва, що в основному складається із зернової основи і підсолоджувача).

Залежно від кількості рідини, що додається, кутя може бути напіврідкою або розсипчастою. Саме слово кутя має грецьке коріння і перекладається як варена пшениця, та пов'язана з культом поклоніння померлим у Древньому світі (Греції та Римі). Хоча вчені говорять, що ритуальна їжа з  пшениці із медом з'явилася набагато раніше. По суті, у християнство традиція готувати кашу з медом прийшла з язичеських культів.

СИМВОЛІКА  ТА ТРАДИЦІЇ КУТІ 

Зерно, з якого готують кутю, символізує вічне життя, воскресіння й достаток. Мед - символ райського блаженства, здоров'я та благополучного побуту. Мак і горіхи - символи статку й родючості. Що стосується різдвяної куті, то за старих часів вважалося, що чим багатша (тобто смачніша та ситніша) кутя, тим кращим буде врожай і вищим статок у родині.

З куті починають Різдвяну трапезу у Святвечір і закінчують ложкою цієї страви, обмінюючись побажаннями і згадуючи померлих предків. Різдвяна кутя - пісна, оскільки піст триває до самого свята. Кутю за традицією їдять усі члени родини і нею навіть пригощають худобу та свійських тварин, щоб ті не хворіли та приносили приплід у новому році. Також під миску з кутею клали колоски, які потім зберігали цілий рік як оберіг. Обов'язково залишали мисочку із цими ласощами і для душ покійних предків.

ЯК ГОТУЮТЬ КУТЮ

Кутю варять із різноманітних круп і цільних зерен: пшениці, перловки, ячменя, рису, вівса та навіть гречки. Пшеницю або інше цільне зерно зазвичай спочатку товкли в ступі з додаванням води й відокремлювали від плевел. Після варили в печі протягом декількох годин (до 3 діб). Пшеницю й крупи можна замочувати, так значно скоротиться час готування. Вони повинні добре розваритися і стати м'якими, придбати трохи білуватий відтінок.

Дуже популярна зараз кутя з рису, та й готувати її не так складно. Щоб правильно відварити рис, потрібно одну склянку крупи залити півтори склянками окропу, щільно накрити каструлю кришкою, варити рис три хвилини на сильному вогні, шість - на середньому, три - на маленькому. Ще дванадцять хвилин, не відкриваючи кришку, дати рису настоятися на парі.

До різдвяної куті прийнято подавати пісне молоко з маку, волоських або лісових горіхів, або з їхньої суміші, або з мигдалю. Для готування горіхового та макового молока потрібно розпарити мак і обдати окропом горіхи, потім перетерти їх у ступці до виділення білої рідини.

Також кутю традиційно заправляють рідким медом або медяним заправленням - ситтю. Для неї мед потрібно розчинити в кип'яченій теплій воді. Також в Україні була традиція готувати напіврідку кутю, розводячи її узваром (компотом із сухофруктів).

У кутю можна додавати численні сухофрукти, розпарені та здрібнені, варені, заморожені фрукти і ягоди, а також усілякі спеції та пряності за смаком.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 5653 Подобається: 7 | Не подобається: 1  

Схожі статті

Також у розділі «Кулінарія»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...