Хвороби яблук при зберіганні
Яблука зимових лежких сортів при температурі від 1 до -1 і відносній вологості повітря 90-95% можна зберігати до 6-7 місяців і більше, а осінніх і ранньозимових сортів за тих самих умов - усього лише 2-3 місяці.
Під час зберігання яблука вражаються багатьма хворобами, як інфекційними, так і неінфекційними (фізіологічними), що виникаються під дією несприятливих факторів навколишнього середовища.
Часто інфекційні захворювання починають розвиватися на плодах ще в саду - у період вегетації, під час збору врожаю, при підготовці його до транспортування або закладці на зберігання.
Залежно від виду хвороби, особливостей її збудника (або причини) одні захворювання розвиваються повільно або зовсім припиняють розвиток у період зберігання, інші - швидко, легко поширюються на сусідні плоди при зіткненні або з потоком повітря.
Знання ознак захворювань, особливостей їхнього розвитку дозволить нам зменшити втрати при зберіганні, грамотно планувати строки зберігання та переробки плодів.
НАЛИВ, АБО СКЛОВИДНІСТЬ
Найбільш сприйнятливими є сорти яблуні із щільною м'якоттю. Ознаки скловидності часто з'являються перед дозріванням плодів ще на дереві. Частина м'якоті хворих плодів стає прозорою. При сильному розвитку хвороби весь плід буває склоподібним. Зовні він виглядає цілим, але всередині буріє. Хворі ділянки тверді. Міжклітинні простори м'якоті плода заповнені клітинним соком, тому плід на розрізі виглядає прозорим. Уражені плоди значно важче здорових. При зберіганні, якщо поразка плодів слабка, скловидність може зникнути.
Захворювання спостерігається у маловрожайні роки та у плодах, знятих з молодих дерев. Встановлена закономірність: чим менше плодів і більше листя на рослинах, тим більше уражених плодів. Захворювання активніше розвивається при запізнілому збиранні, тому плоди сортів, схильних до хвороби (особливо у маловрожайні роки), необхідно знімати в оптимальний термін.
ПОБУРІННЯ М'ЯКОТІ
Ознаки захворювання проявляються при зберіганні у вигляді бурих зон біля шкірочки плода. Поступове побуріння переходить до серцевини. Уражена м'якоть стає пухкою та несмачною. Прихована фаза розвитку захворювання починається відразу після закладки плодів на зберігання, а проявляється через 2-3 місяці зберігання.
Причина побуріння - порушення обміну речовин у плодів, що дозрівають, під впливом гранично припустимих низьких температур зберігання. Для кожного сорту існує оптимальна температура зберігання, нижче якої відбувається порушення рівноваги процесів обміну речовин у тканинах плода. У результаті локального отруєння плода його тканина буріє та відмирає. Між виникненням хвороби і її проявом проходить тривалий прихований період.
Особливо схильні до побуріння плоди, зібрані зі слабоврожайних, молодих дерев, що ростуть на легких за механічним складом ґрунтах.
До появи цього захворювання при зберіганні приводять також занадто пізнє збирання та запізнення із закладкою плодів на зберігання в холодне приміщення. Частіше вражаються плоди у споживчій стадії зрілості, зняті раніше менш сприйнятливі до хвороби. Велике значення при зберіганні має вологість повітря. Підвищена вологість сприяє розвитку захворювання.
ГІРКА ЯМЧАТІСТЬ
На плодах під шкірочкою з'являються втиснені плями різного діаметра, спочатку зеленого, а потім коричневого та темно-коричневого забарвлення. Плями поглиблюються, окремі клітини під шкірочкою відмирають, тканина стає губчатою, схожою на пробку. При сильному розвитку захворювання такі пробки пронизують всю м'якоть до серцевини. Зовнішній вигляд яблук погіршується, вони стають гіркими, непридатними в їжу. До поразки більш схильна верхня частина плода. Найчастіше вражаються сорти яблук із щільною м'якоттю.
У різних сортів це захворювання проявляється неоднаково, у деяких плоди вражаються ще на дереві, в інших - під час зберігання. Основний пік розвитку хвороби доводиться на жовтень-листопад. Найбільш схильні до захворювання плоди великих розмірів у верхній частині крони, а заражаються вони від дерев, у яких крона більш низька, або дерев, що зростають на ґрунтах, легких за механічним складом.
Сприятливі умови для виникнення та розвитку гіркої ямчатості створюються при частих поливах або рясних дощах, внесенні великих доз азотних або калійних добрив, зберіганні плодів при високих температурах.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8892 |
Також у розділі «Сад-город» |
© Газета Домовик 2012-2023