Рятує люпин

Його сильнорозгалужені корені глибоко (до 2 м) проникають у землю, охоплюючи кожну грудочку ґрунту. Посів виконували в борозенки глибиною 2 см, у першій декаді травня поперечними рядами через 30 см. Насіння в рядках розкладали на відстані 15 см одне від іншого. Після посіву замульчували ґрунт старим тонким нетканим матеріалом, оскільки молоді рослини бояться заморозків, хоча дорослі витримують -8 градусів. Коли закінчилися поворотні холоди, укриття зняли. Рослини дуже добре розрослися, пальчасте листя на довгих черешках повністю прикрило всю грядку, не залишивши ніякої можливості для росту бур'янів, тому навіть полоти не доводилося. Наступила пора цвітіння, і люпин порадував розмаїтістю забарвлення. Сусіди любувалися чарівними білими, рожевими, кремовими, жовтими, бузковими та фіолетовими суцвіттями. Скосили ми люпин, порубали лопатою та закрили фрезою у ґрунт.

У рік, коли на грядці ріс люпин на зелене добриво, врожаю ми не одержали, але встигли у серпні посадити вкорінені вуса суниці. На зимівлю вона пішла з пишним листям. У наступні три роки суниця нас порадувала непоганим врожаєм, причому він зростав рік у рік, хоча ніяких добрив ми не вносили. Позначилася післядія люпину. У перерахуванні на 1 кв м ми заорали у ґрунт 5,2 кг, що рівносильно внесенню такої ж кількості гною. Адже бульбочкові бактерії на коріннях засвоювали азот з повітря та накопичували його у ґрунті. Крім того, потужна коренева система люпину здатна переводити недоступні фосфати ґрунту у форми, що легко засвоюються. Наш суглинний важкий ґрунт багатий ними, але для більшості рослин вони є недоступними.

Тепер люпин у нас є покращувачем і інших грядок, корені його залишають багато органіки для дощових хробаків і мікроорганізмів, ґрунт стає пухким, чистим від бур'янів, і дротянка - вічна супутниця землі, стала потихеньку зникати.