Широка Масляна! Традиції та історія свята
У церковному календарі Масляний тиждень, - цього року з 11 по 17 березня, - це сім днів готування до Великого посту, найдовшого та найсуворішого в році. Протягом семи днів щодня печуться млинці та подаються з різними начинками. Але є й невелике обмеження: під час Масляної дозволені молочні продукти, але м'яса вже не їдять.
ЯЗИЧЕСЬКІ ЗАПОЗИЧЕННЯ
У часи язичества Масляна була святом проводів зими та зустрічі весни, за часом вона збіглася з тижнем, що передує Великому посту.
Наші предки обряджали в жіночий одяг Масницю - опудало з соломи з масляним млинцем або сковородою в руках (від млинця, круглого і масляного й утворилася назва і свята, і персонажа), і з цим опудалом весело роз'їжджали на трійках по гостях. Наприкінці свята опудало спалювали на палаючому багатті. Ритуальні похорони Масниці завжди супроводжувалися процесіями ряджених, танцями, веселощами.
Наші предки вважали, що чим більше напечеш млинців, тим швидше світило почне обігрівати землю. Обряди, які відбувалися під час Масляної, повинні були наблизити настання тепла, забезпечити багатий урожай і статок у оселях.
А ще наші язичеські предки вірили в те, що разом з настанням весни на землю з небес опускаються душі померлих, які повинні у всьому допомагати живучим в цей час. Тому найперший спечений млинець завжди потрібно класти на "духове" віконце, для того, щоб душі предків не ображалися.
СЕДМИЦЯ "ЗГОДИ ТА ПРИМИРЕННЯ"
Масляна в церковному календарі йменується сирною седмицею (семиденний тиждень на церковнослов'янському - тиждень, а неділя - седмиця). Назва "сирна" нагадує, що м'ясо вже заборонене, а молочні продукти, яйця та риба дозволені. Сирна седмиця є суцільною, тобто без посту в середу та п'ятницю.
Незважаючи на язичеську символіку млинця як символу сонця, цю страву церква ніколи не забороняла. Православні їдять млинці всі дні сирної седмиці.
Покликати на млинці - кращий привід у році для того, щоб налагодити стосунки, помиритися і простити своїх кривдників. Також під час Масляної прийнято ходити в гості, пригощати бідних і жертвувати жебракам.
МАСЛЯНИЙ ТИЖДЕНЬ
У кожного дня масляного тижня є своя назва:
Понеділок - Зустріч;
Вівторок - Загравання;
Середа - Ласунка;
Четвер - Розгул;
П'ятниця - Тещині вечерні;
Субота - Зовицині посиденьки;
Неділя - Прощений день.
ПОНЕДІЛОК. "ЗУСТРІЧ"
У цей день свекри відправлялися до сватів у гості, і за чаркою встановлювався регламент свята: коли і де проводити час, кого кликати в гості, коли кататися по вулицях.
ВІВТОРОК. "ЗАГРАВАННЯ"
На "загравання" з ранку дівчата та хлопці ходили в гості - покататися на гірках, поїсти млинців. Взагалі масляні забави й потіхи спрямовувалися, по суті справи, до сватання, щоб після Великого посту грати на Червоній гірці весілля.
СЕРЕДА. "ЛАСУНКА"
У кожній родині накривали столи зі смачною їжею, пекли млинці, у селах варили пиво. Вважалося, що на Масляну, а особливо на "ласунку", потрібно їсти стільки, скільки душі завгодно.
До млинців слідувало подавати всілякі сири, молоко, сметану та масло. Наїдалися взапас, на весь майбутній піст!
ЧЕТВЕР. "РОЗГУЛ"
Ось тут і починалися основні веселощі: каталися по вулицях, співали частівки, влаштовували кулачні бої та різні обряди. Наприклад, кріпили до величезних саней стовп, прив'язували на нього колесо, а на колесо саджали мужика - баляндрасника та витівника з вином і калачами, а слідом за цим "поїздом" з піснями тягся народ.
П'ЯТНИЦЯ. "ТЕЩИНІ ВЕЧІРКИ"
У цей день наставала черга зятів запрошувати до себе в гості тещ і пригощати їх. Від тещі було потрібно надіслати все необхідне для приготування млинців, у тому числі сковороду й ополоник, а тесть посилав мішок гречаної крупи і коров'яче масло.
СУБОТА. "ЗОВИЦИНІ ПОСИДЕНЬКИ"
У суботу невістка запрошувала рідних чоловіка до себе в гості на зовицині посиденьки.
ПРОЩЕНА НЕДІЛЯ. "ЦІЛУВАЛЬНИК. ПРОВОДИ"
У цей день проводжали Масляну. Солом'яне опудало вшановували, запрошували повернутися наступного року, а потім відвозили за околицю і спалювали на багатті.
На службі в останній день Масляної - у Прощену неділю - пригадується біблійне сказання про вигнання Адама та Єви з Раю після порушення ними першого божественного приписання - слухняності. У проповідях переважає тема взаємного прощення.
У храмах відбувається чин прощення: священики просять прощення в парафіян, а ті один у одного. Не простити не можна. Якщо образа велика, люди говорять "Бог простить", а якщо серце совісне, додають "ти мене прости".
Ну а з понеділка - цього року 18 березня - почнеться Великий Піст, що забороняє весь той достаток, від якого зараз повинні ломитися столи. Так святкуйте Широку Масляну та наїдайтеся, за завітом наших предків, до відвалу!
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 7347 |
© Газета Домовик 2012-2023