Свято Домовика

6 лютого 2013

В усьому світі у лютому домовики святкують свій День. Зазвичай свято відзначається в ніч з 9 на 10 лютого, але будь-яка ніч цього місяця вважається магічною і може стати Днем народження домовика. Як привітати його? 

Дуже просто: поставте в затишний куточок частування (наприклад, солодку булочку), а потім голосно привітайте «дідуся». Можна навіть попросити його про щось, що входить у коло домашніх турбот, дати наказ: «Бережи наш будинок і нас у ньому! Добро збільшуй, а зло відбивай!». Можна подарувати «дідусеві» іграшку: домовики обожнюють блискучі ґудзики, кульки, бусинки. І пам'ятайте, що подаровано - не можна відбирати!

Ах, ви не вірите в домовиків? Даремно, даремно... Між іншим, не останні люди в цьому світі визнавали існування домашнього духу - і Леонардо да Вінчі, і Ісаак Ньютон, і Олександр Пушкін, і композитор Едвард Гріг, і математик Софія Ковалевська, і казкарі брати Гримм, Сельма Лагерлеф, Туві Янсен - втім, їм же сам Бог велів! Та й сучасні дослідники паранормальних явищ переконані: домовики існують.

Більше того, за їхніми свідченнями, домовик приймає подобу хазяїна. Уявляєте, ваш домовик - це майже ви самі! А ще паранормальщики говорять, що в домі самотнього чоловіка живе домовик чоловічої статі, а в домі жінки - жіночої. При родині живе сімейство домовиків, а коли люди обзаводяться дітьми, з'являються на світ і маленькі домовички.

Зрозуміло, ваша справа - вірити або не вірити в домовиків, визнавати реальність «дідуся» або геть-чисто заперечувати «цю нісенітницю». Але навіть якби домовика не було, його варто було б вигадати. Адже він - відображення наших фантазій про те, щоб хтось допомагав би у домашній роботі, щоб нам не було самотньо в чотирьох стінах, щоб хтось зберігав і охороняв, беріг спокій і був «хазяйською рукою». Ви та ваш домовик - дві сполучені посудини. Недарма ж Даль називав домовика - «Сам-друг» та «інша половина». А в Англії домовика-брауні кличуть «Я - сам». Тому й ставляться до нього шанобливо: хочеться ж жити в злагоді із самим собою...

Про те, що пліч-о-пліч з нами живуть якісь духи, люди знали ще в кам'яному віці. В античному світі в оселях жили домашні «генії». Спочатку «генієм» називали засновника роду, потім - покровителя дому та родини.

Вважалося, що генії будинку бувають добрі та злі. Тому і їх «спадкоємці», нинішні домовики, можуть допомагати господарям, а можуть і шкодити... Напевно, ви самі не раз помічали: потрапиш у будинок, де все вилизано, але дух такий нежилий та неприємний, що хочеться піти скоріше. Та й самі господарі один на одного косо дивляться, от-от на скандал зірвуться. А в інший будинок прийдеш: і затісно, і всюди книги-газети навалені - сісти ніде, але для гостя завжди місце знайдеться, і бесіда гарна, і чай міцний, і йти не хочеться. Так би й жив отут вік! А все чому? Домовики стараються- добрий дух для улюблених господарів створюють. А де господарі з домовиками не дружать, немає та не може бути ніякого щиросердечного тепла.

Так що ж таке - домовики? Виходить, вони – енергетичні згустки, що збирають від господарів їхню енергію, і викидають її назовні. Добрі люди в родині своєю любов'ю діляться, а злі - злом. От і отримують назад те, що віддали!

Звичайно, домовики - найперші помічники у домі: і в справах, і у створенні атмосфери. Вже якщо домовик вас любить, тарілки-чашки у вас не б'ються, праска на блузці діру не випалить, діти марно не пхикають, чоловік сигарети на підлогу не кидає. І вам додому з роботи бігцем бігти хочеться. Ну, а якщо не хочеться? Якщо куди завгодно - тільки не у свою остогидлу квартиру? Тоді одне із двох: або вас домовик не любить, або його у вас взагалі немає. Терміново приймайтеся за справу! Знайте: не в характері домовиків не любити господарів. Адже за стародавнім переказом, колись ці духи жили на Небі, але розгнівали Вище начальство - і воно їх з небесного житла виписало. От бідолахи і пристроїлися до людей. А щоб заслужити право жити на одній території, стали всіляко допомагати. Тому якщо ваш домовик раптом вам шкодити почав - ви самі у чомусь винуваті.

Головна ж наша, людська, провина перед домашніми духами-помічниками в тому, що ми про них не пам'ятаємо. Так що затребуйте домовика! Він, бідолаха, напевно, думає, що вам не потрібний, от і томиться, невидимий, на антресолях або в темному куті. Терміново «активізуйте» «дідуся»! Як? Насамперед, зізнайтеся, що вірите в його існування. Вимовте три рази: «Дідусь домовик, ти - зі мною, і я з тобою!». Поставте в затишний куточок блюдце та покладіть що-небудь смачненьке. Не треба лити молока, як кішці, або класти кісточку, як собачці: сучасному домовикові краще дати булочку або цукерок - адже він харчується не їжею, а тими добрими почуттями, що виникають у вас, коли ви його пригощаєте. Скажіть три рази: «Панотець домовик, прийми частування, підношу з шануванням!». І щоразу, коли будете купувати цукерки, покладіть одну «дідусеві», він оцінить і вас полюбить. Правда «дідусь» вас завжди любив, просто ви його не помічали. Так що своїми цукерками ви не йому доріжку в будинок проклали, а собі - до сімейного благополуччя. Адже якщо у вас для домовика добре слово знайшлося, то і для домашніх ласка знайдеться.

Ну а якщо у вас у будинку взагалі немає домовика - ні кухонного, ні навіть балконного?.. Терміново кличте! Беріть звичайний віник, метіть головну кімнату з кутів до центра та примовляйте: «Я - отут, а ти - там, прийди, панотець, до мене по кутах! Будемо жити - не тужити, з тобою дружити, будинок наш пестити - сторожити!». Як підметете, залишіть віник у центрі, запаліть свічу та поклоніться на всі чотири сторони, примовляючи: «Господарю домовик! Іди в мій будинок на багатий двір! На життя-буття, на багатство!»

Віник потім, звичайно, треба прибрати, а домовикові поставити блюдечко з частуванням (до речі, цей обряд найкраще провести на третій день повні, та ще й повторити тричі протягом трьох місяців). Незабаром відчуєте, як зміниться атмосфера. У будинку з'явиться жилий дух, ви зрозумієте, що не самотно в цих стінах. Тепер ідучи, ви зможете сказати:

«Залишайся, домовуша! Бережи, стережи, всіх ворогів відводь!». А повернувшись, привітати свого домовика.

Якщо ви встигли чимось «насолити» своєму домовикові, і він прийнявся влаштовувати вам дрібні та великі капості, запропонуйте йому укласти перемир'я. Рівно опівночі з неділі на понеділок на край кухонного стола покладіть в ошатну глиняну мисочку окраєць чорного хліба зі шматочком м'яса, варену картопельку, солоний огірочок і три рази прочитайте над частуванням наговір: «Хазяїн, рідний, очам невидимий! Прийми частування, підношу з шануванням. Захисти нас своєю силою та старанністю, щоб водою не затопитися, щоб вогнем не обпалитися, щоб статку не втратитися». І відразу відправляйтеся спати, а наступного ранку підведіться раніше всіх домашніх і з'їжте залишене частування до останньої крихітки! Після цього в будинку запанують мир і спокій.

Переїжджаючи на нову квартиру, не кидайте домовика напризволяще! Поставте посередині кімнати мішок (деякі господарі воліють покласти в мішок верзун або свій домашній тапочок), а в нього - новеньку монетку і скоринку хліба. Потім шанобливо скажіть: «Хазяїн-хазяїн, їдь із нами!» Зав'яжіть мішок і везіть із собою на нове місце проживання, а там розв'яжіть зі словами: «Хазяїн-хазяїн, виходь!».

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 4506 Подобається: 4 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Ваш дім»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...