Як перезимувати діжковим рослинам

У вічнозеленого самшиту додатково вкривають флісом або іншим укривним матеріалом крону.

Зазвичай ті рослини, які можуть зимувати у відкритому ґрунті, є досить морозотривкими й у діжковій культурі. Однак при тривалих і досить сильних морозах земля та коріння у закритих ємкостях замерзають швидше, ніж у ґрунті в саду. Тому зимовий захист потрібний і таким досить холодостійким видам, як магнолія або тис, навіть у південних регіонах. Обгортання горщиків відповідними теплоізоляційними матеріалами охороняє землю від промерзання. Для морозостійких трав'янистих багатолітників і цибулевих, навпроти, куди важливіший захист від вогкості.

У той час як у листопадних порід, наприклад клена віялового, достатньо захистити від холоду корені, у вічнозелених на зразок самшиту додатково доводиться вкривати (флісом або іншим укривним матеріалом) і крону, щоб захистити листя та гілки від висушення сонцем.

Той, хто хоче надійно зберегти свої улюблені дітища і взимку, повинен розташувати їх у прохолодному, але непромерзаючому приміщенні. Що ж стосується ніжних південок, то тут питання стоїть однозначно: всіх їх необхідно забрати в будинок ще до настання перших заморозків.

Щоб вічнозелений пієрис взимку не замерзнув, його необхідно добре «упакувати». Велику ємкість вистилають зсередини кокосовими матами або яким-небудь іншим підходящим пористим матеріалом. У якості ємкості дуже гарним є кошик з вербових прутів. Горщик з рослиною ставлять всередину на піддон або тарілку, щоб дно кошика не промокало. Під кошик варто підкласти пару дощок, щоб підняти його над землею або холодною підлогою.

Вічнозелені рослини випаровують вологу через листя і взимку, тому їх потрібно час від часу поливати. Укривний світло- і повітропроникний матеріал (фліс, лутрасил, спанбонд, біоплен) захистить крону не тільки від легкого мороза, але і від висушування зимовим сонцем.

Щоб не пропустити несподіваного заморозку, уважно стежте за погодою. З одного боку, чим довше рослини пробудуть на свіжому повітрі, тим краще - це загартовує їх. Крім того, осіння прохолодь знищує шкідників. З іншого боку - достатньо однієї холодної ночі, щоб погубити або сильно ушкодити самі рослини. Тому кімнатні рослини на зразок фікуса Бенджаміна, абугілона (кімнатного клена) і орхідей, які провели літо «на волі», забирайте в будинок, перш ніж температура вночі впаде нижче 5°С. Якщо ж нічна температура стабільно тримається на більш низькій позначці, у будинок відправляються кактуси та більшість жителів півдня, таких, як бугенвілія, цеструм і цитрусові. Маслинове деревце, інжир, олеандр, пальма трахікарпус, розмарин і лавровишня переносять короткочасні зниження температури на кілька градусів нижче нуля.

Осінь - не краща пора для обрізки діжкових рослин. Адже тепер, коли їхня життєдіяльність знижується, рани від секатора гояться повільніше. Крім того, взимку гілки можуть бути ураженими хворобами або шкідниками і засохнути. Радикальна обрізка в цей час може привести і до того, що крона до весни буде занадто малою і некрасивою. Тому восени потрібно обмежитися лише укорочуванням пагонів сильно розкидистих рослин на зразок бругмансії, дурману або пасльону (картопляного дерева), щоб вони не займали занадто багато місця у приміщенні для зимівлі. Загущені крони проріджують, щоб у них надходило якнайбільше світла та повітря - це попереджає грибкові хвороби та опадання листя. У великих кущів олеандра вирізують 2-3 найбільш старі гілки.

Рослини з компактною або добре сформованою кроною в осінній обрізці потреби не мають. Пальмам залишають все листя, навіть побуріле. Кращий час для остаточного коректування крони кінець зими - початок весни, незадовго до того, як рослини знову рушать у ріст. Тоді видно, які гілки здорові, і можна цілеспрямовано формувати крону.

Більшості діжкових рослин і взимку потрібне світле місце, інакше вони скинуть багато листя, навесні будуть довго приходити в себе і цвітіння затримається. Виключення становлять лише листопадні види, такі, як гранат, пасльон перцевидний або лагерстремія. Вони можуть зимувати і у темному приміщенні, якщо там буде досить прохолодно (не вище 8°С).

Для багатьох діжкових цілком годяться сходові площадки, зимові сади та кімнати з великими вікнами, де температура не піднімається вище 15°С, але і не опускається нижче 5°С.

Діжкові рослини середземноморського походження взимку мають потребу у спокої - так вони зберігають енергетичні запаси та готуються до нового цвітіння. Якщо ж їх поставити у занадто тепле приміщення, то ці резерви просто «з'їдаються» і рослини слабшають.

Основне правило: чим світ-ліше місце зимівлі, тим вищою може бути температура повітря. При кімнатних температурах від 18 до 24°С можуть зимувати тільки вихідці з тропіків на зразок декоративного банана, абугілона або гібіскуса. Але і їм потрібні гарна освітленість і досить висока вологість повітря.

Найголовніше - гігієна. Сухе листя - на підлозі, на землі в діжках або в кроні - потрібно регулярно видаляти. Особливо ретельно стежте за гілками, чи немає там ознак хвороб і чи не з'явилися шкідники. Для цього виконуйте регулярні огляди, бажано з лупою, щоб вчасно помітити попелиць, павутинних кліщів, слимаків або жуків. Особливо уважно оглядайте нижній бік листя і пазухи (місце відростання черешка від стебла). Виявивши недобре, відразу ж вживайте необхідних заходів: збирайте шкідників вручну, обприскуйте рослини рослинними препаратами або отрутохімікатами.

При поливі необхідно дотримувати обережності. Рослини взимку поливають потроху і лише тоді, коли земля ґрунтовно підсохне. Занадто багато вологи у період спокою швидко приведе до загнивання коренів і загибелі рослин. Особливо чутливими є цитрусові.

Не потрібні зимуючим рослинам і підживлення. У теплі дні провітрюйте ґрунтовно, але якнайшвидше, щоб змінити повітря, не вихолоджуючи приміщення.