Безпечні дози алкоголю: чи існують вони?
Не секрет, що у нас склалася традиція влаштовувати випивки з будь-якого приводу, а іноді й без приводу: п’ють у державні і навіть релігійні свята, п’ють «з радості» і «з горя», «відзначають» просування по службі, отримання зарплати, дні народження. Біда ще й у тому, що в Україні поширений такий варіант: відразу багато спиртного, щоб домогтися сп’яніння. Як боротися з цим явищем? Про це ми розпитали фахівця-нарколога Віктора Олексійовича СЕРГІЄНКА.
- Чи існують безпечні дози алкоголю?
- Думки наркологів із цього приводу розходяться. Європейські фахівці вважають, що безпечний рівень коливається в межах 20-60 г на добу у перерахунку на чистий 100-процентний етанол для чоловіків (50-150 г горілки) і 10-40 г для жінок (25-100 г горілки). Регулярне вживання алкоголю, що перевищує цей обсяг, призводить до токсичного отруєння організму.
Більшість наших фахівців схильні вважати, що будь-яке регулярне вживання алкоголю вже є небезпечним. Хронічний алкоголізм починається, коли людина втрачає контроль за кількістю випитого і у неї виникає непереборний потяг до чарки. За день у цьому разі людина може випивати понад літр алкоголю. Втрата контролю за кількістю випитого свідчить про першу стадію хронічного алкоголізму. Потім виникає потреба «похмелитися» - сигнал, що хвороба перейшла в наступну стадію. Хронічний алкоголізм розвивається протягом 3-5 років систематичного пияцтва. Він може виникнути не тільки у молодому і середньому віці, а й у літніх людей. Єдина можливість позбутися від захворювання - лікуватися і повністю припинити вживання алкоголю.
- А як цього можна досягти?
- Змусити хворих на алкоголізм лікуватися не так просто. Їм властиво заперечувати власну хворобливу пристрасть до алкоголю навіть тоді, коли пияцтво набрало злоякісних форм і призводить до сімейних та службових конфліктів. Звернення за медичною допомогою здається їм чимось ганебним. Вони бояться розголосу про алкогольну залежність, хоча фактично вже стали ними.
- Тож як же виводять із запою?
- Перш за все необхідно провести детоксикацію, тобто очистити організм від отрут, які утворилися в результаті тривалого вживання алкоголю. Для цього застосовують різні сорбенти, розчини соди, унітіол. Нерідко звертаються до далеко не дешевих послуг лікарів, які, виїжджаючи на виклик, за допомогою крапельниці вводять внутрішньовенно комбіновані препарати. Вони знімають інтоксикацію і при необхідності підтримують життєво важливі функції: дихання і серцеву діяльність.
Але навіть якщо із запою вдалося вийти самостійно, все одно потім краще звернутися до нарколога і грамотно провести активне протиалкогольне лікування.
- У чому воно полягає?
- Головне придушити потяг до алкоголю. Призначаються антабус, цитрат карбамід кальцію, метронідазол, фуразолідон. Якщо під час лікування випити, починається різке серцебиття, частішає дихання, з’являється стійка відраза до алкоголю. На подібному принципі засновано і дію «торпедо», або еспералі. Це капсула із лікарською речовиною, яка вшивається під шкіру. При появі в крові алкоголю ліки виділяються з капсули і з’єднуються з ним, викликаючи у пацієнта панічний страх смерті.
Антиалкогольне лікування має неодмінно поєднуватися з психотерапевтичними методами. Тут головна проблема у тому, що людина повинна хоча б три дні не пити, а для алкоголіка це велике випробування.
У нас прийняті короткі курси стресової гіпнотерапії, а також терапія, коли потяг до алкоголю придушується за допомогою впливу на біологічно активні точки лазером, припіканням або голками. В останні роки до цих методів додалося кодування. У підсвідомість пацієнта вводять «код» - уявлення про небезпеку вживання алкоголю. Це лікування проводиться за один день; як правило, у групі 20-50 чоловік. Подібна психотерапія витримала випробування часом і настільки популярна серед хворих та їхніх родичів, що відтіснила інші активні методи лікування.
І найважливіше - пам’ятати, що найбільш ефективним є все ж таки комплексне лікування. Це підтверджує і світова практика. Багато пацієнтів обізнані про малу ефективність окремо взятого етапу лікування і однак з фінансових міркувань задовольняються, наприклад, одним тільки викликом лікаря додому, аби зняти запій або похмілля. І незабаром знову зриваються.
- А як у домашніх умовах допомогти людині у стані важкого алкогольного сп’яніння?
- Перш за все, слід попередити погіршення стану. Для цього потрібно викликати блювоту – видалити зі шлунку спиртне, що там залишилося. Велика кількість води тут малоефективна: вода може потрапити у трахею, а крім того, не завжди вдається дати сп’янілій людині потрібну порцію.
Малий обсяг рідини лише прискорить всмоктування у кров алкоголю зі шлунка і посилить сп’яніння. Якщо шкірні покриви сп’янілого червоні і гарячі на дотик, його слід заспокоїти і вкласти спати. Якщо його б’є озноб і він зблід — слід вкрити теплою ковдрою, до ступнів прикласти гарячу грілку, дати понюхати нашатирний спирт.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2169 |
© Газета Домовик 2012-2023