Черешня - «пташина вишня»
У світі налічується до 4000 сортів черешні. Всі вони діляться на 2 групи - бігаро і гіні. Бігаро - це сорти з щільною, пружною, хрусткою м'якоттю ягід з безбарвним або слабко забарвленим соком.
Вони гарні не тільки у свіжому вигляді, але і для переробки. До речі, компоти із черешні вважаються кращими з кісточкових, оскільки м'якоть у них не розм'якшується. В основному, це сорти середнього та пізнього строку дозрівання. Гіні - сорти з ніжною, соковитою, солодкою м'якоттю ягід і практично безбарвним соком Вони довго не зберігаються і мало транспортабельні. Це сорти столового призначення, в основному, раннього строку дозрівання.
ПРАВИЛЬНА ПОСАДКА ЧЕРЕШЕНЬ
Як завжди, починати потрібно з вибору місця для посадки, навіть якщо у вас і зимостійкий сорт, ділянка повинна бути захищеною від північних вітрів. Гарний варіант - пологі, південні або південно-західні схили, а також місця, розташовані з південного боку будинків. Бажана невелика височина (але не пагорб), її можна зробити і штучно, піднявши рівень ґрунту на півметра. Черешня - культур світлолюбна.
Основні вимоги до ґрунту: досить родючий, добре аерований, вологоємний та вологопроникний, за типом - легкий середньосуглинний або супіщаний. Непридатні важкі глинисті, торф'янисті ґрунти, а також глибокі піщаники. Черешня вимоглива до вологості, але не переносить застою води навіть на короткий період. Тому її не можна висаджувати на ділянках з близьким заляганням ґрунтових вод.
Для перехресного запилення на ділянці висаджують не менше 2-3 сортів. Дуже добре, якщо в саду ростуть вишні, строки цвітіння яких збігаються з цвітінням черешні. Висаджують саджанці рано навесні до набрякання бруньок. Надмірний, затяжний ріст пагонів черешні восени небажаний. При цьому значно знижується зимостійкість рослин. Тому рекомендують свіжий гній і великі дози азоту. Удобрювати дерево потрібно тільки навесні, не пізніше квітня-травня. Всі роботи з обробки ґрунту в пристовбурному колі необхідно закінчувати до середини вересня. Підготуватися до зими дереву допоможуть фосфорні добрива, вносять які у вересні (40-60 г гранульованого суперфосфату на 1 кв.м площі проекції крони).
Ріст пагонів у черешні інтенсивний, тому його доводиться стримувати щорічною формуючою обрізкою. Проводять її тільки ранньою весною до набрякання бруньок. Восени або взимку робити цього не можна. Завдання садівника - утримати дерево в певних рамках. У період росту до початку плодоносіння укорочують на 1/5 однолітні пагони. У віці 5 років через слабке розгалуження дерево проріджують рідко.
Надалі - обов'язково видаляйте всі розгалуження, що йдуть всередину крони, невдало розташовані гілки, попереджайте утворення гострих розвилок.
При санітарній обрізці видаляйте поламані, хворі та сухі гілки з обов'язковим зачищенням зрізів і обробкою їх садовою замазкою.
Крім того, восени та навесні біліть стовбури та основи кістякових гілок, укривайте їх на зиму лапником або іншим матеріалом від гризунів.
ХВОРОБИ ЧЕРЕШНІ
Найчастіше черешня вражається коккомікозом, клястероспоріозом або моніліозом.
Коккомікоз вражає головним чином листя, менше – пагони, плодоніжки і плоди. Найбільший збиток наносить у дощові роки. У червні на листях з'являються невеликі червонобурі плями. Спочатку вони дрібні, потім збільшуються в розмірах, зливаються, нерідко займаючи більшу частину листової пластинки. При сильній поразці коккомікозом листя передчасно обпадає, починається вторинний ріст пагонів. Це знижує врожай, затягує строки його дозрівання, послабляє рослини, знижує їхню зимостійкість. Зимує гриб у тканинах ураженого листя.
Моніліоз у народі називають сірою гниллю або моніліальним опіком. Захворювання вражає всі кісточкові культури, викликає засихання квіток і гниль плодів. Протягом літа засихають все нові і нові гілки. Сильна поразка пагонів і гілок може викликати загибель усього дерева. У вологу погоду на зав'язях утворюються сірі подушечки зі спорами гриба. Плоди згодом покриваються такими ж подушечками, що зливаються, зморщуються та засихають.
Заходи боротьби. Захисну обробку 1%-вою бордоською рідиною проводять відразу після цвітіння, потім через 2 тижні після збору врожаю. Одночасно видаляють і знищують уражені пагони, плоди та опале листя, лікують камедні рани. Замість бордоської рідини підійдуть і інші дозволені фунгіциди.
Клястероспоріоз або дірчаста плямистість вражає бруньки, квітки, листя, пагони та гілки. На листях хвороба проявляється у вигляді коричневих плям з більш темною облямівкою по краю. Вони випадають, у результаті чого утворюються діри. Плями на пагонах викликають відмирання тканин, утворення камедних ран, плоди втрачають вагу або засихають зовсім. Заражене листя передчасно обпадає. Зимує гриб у тканинах пагонів і тріщинах кори.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8624 |
Також у розділі «Сад-город» |
© Газета Домовик 2012-2023