Баклажани – про колір, світло і тепло
Ми звикли до темно-фіолетових баклажанів, але вони можуть бути й зеленими, і жовтогарячими, у смужку та навіть білими.
У світі вирощують сорти з плодами, що мають у технічній спілості фіолетове, бузкове зі смугами, темно-зелене з пігментацією, зелене або біле забарвлення. Є сорти, які в біологічній зрілості радують око сірим, жовтогарячим, лимонно-жовтим, буро-жовтогарячим, жовтим, оранжево-червоним, червоно-фіолетовим, коричневим або темно-коричневим забарвленням.
Забарвлення шкірочки баклажана визначається наявністю в ній солей пігменту дельфінідину. Синій колір забезпечують кальцієві та магнієві солі, а калієва дає пурпурне забарвлення. Співвідношення цих солей і визначає розмаїтість у забарвленні плодів. На молодих плодах, які всі зеленого кольору, поступово з'являються смуги і проявляється характерне сорту забарвлення.
М'якоть баклажанів може бути білою або жовтувато-білою, зеленувато-білою або ясно-зеленою. За консистенцією - щільною або пухкою. На смак м'якоть може бути як гіркою, так і без гіркоти. Гіркуватий присмак плодам надає соланін, і його вміст збільшується в міру дозрівання, досягаючи максимуму в стадії біологічної зрілості, ось чому так важливо вчасно збирати плоди в стадії технічної зрілості.
У сортів з білою м'якоттю соланіну мало або він відсутній зовсім, і тому при готуванні будь-яких страв такі баклажани не вимагають попереднього вимочування. Їх можна вживати в їжу навіть у сирому вигляді в салатах. Ці сорти можна відрізнити за відсутністю біля основи плодів зеленого відтінку, що властивий практично всім сортам, що мають сіро-зелене забарвлення м'якоті та гіркоту.
Характерною рисою баклажана є його досить тривалий вегетаційний період, причому спочатку він росте повільно, зате потім дуже швидко. У найбільш скоростиглих сортів від сходів до початку знімної зрілості проходить від 85 до 100 днів, а до біологічної зрілості - не менше 130 днів. У пізньостиглих сортів через 130-150 днів наступає лише знімна зрілість, а біологічна лише через 160-180 днів.
До тепла баклажани вимогливі більше, ніж такі теплолюбні культури, як томат і перець. Його насіння проростає при температурі не нижче 13°С, оптимальна ж температура, при якій насіння дає сходи на 8-12-й день, складає 20-25°С. Рекомендована температура для швидкого росту та розвитку рослин - 20-30°С. При температурі нижче 15°С баклажан припиняє ріст, а при 13°С та нижче поступово жовтіє й гине.
І цілком закономірно, що баклажан абсолютно не переносить заморозків. Особливо чутливі до холоду молоді сіянці. Тому і вдаються синенькі лише там, де досить багато днів із середньодобовою температурою вище 15°С.
Високими є вимоги баклажана й до вологи, при недоліку якої рослини перестають рости, їхні бутони, квітки та молоді зав'язі починають обпадати, а плоди, що не досягли нормального розміру, стають виродливими.
Не менше, ніж тепло, баклажан любить світло, але... Світловий день для баклажана повинен бути яскравим, але не довгим. День триваліший 12 годин варто штучно укорочувати.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 6403 |
© Газета Домовик 2012-2023