Готуємо сад до зимових морозів
Одне з найважливіших літніх завдань садівника - підготувати дерева до майбутньої зими. А все тому, що взимку нашим садам доводиться несолодко - морози вражають пагони деревних культур, тим самим наносячи серйозну втрату майбутньому врожаю.
Але якщо знати, що собою являє стійкість дерев і кущів до знижених температур і, виходячи із цих знань, якісно доглядати за садом, великих втрат можна уникнути, а заодно з ними і весняного розчарування. Як же допомогти саду пережити зимові морози?
МОРОЗОСТІЙКІСТЬ
Що таке морозостійкість зрозуміло кожному: це здатність рослин протистояти низьким температурам, нижче 0°С, досить тривалий період часу. Залежить вона від декількох факторів: у першу чергу - від сортових особливостей культури, у другу - від ступеня визрівання деревини. І якщо на сортові особливості вплинути неможливо, то процесу визрівання цілком можна посприяти.
ВИЗРІВАННЯ ДЕРЕВИНИ
Визрівання деревини це одна з фаз вегетаційного періоду деревних рослин, що наступає при скороченні світлового дня, зменшенні влучення в прикореневу зону вологи та збільшенні амплітуди денних і нічних температур.
Полягає вона в покритті оболонок клітин лігніном «Ф», а потім «М» (у результаті чого пагони здобувають міцність і гнучкість), зниженні вмісту в тканинах рослин вільної води, пробкуванні покривів, структурних змінах протоплазми тканин і накопиченні живильних речовин. Триває визрівання до самого закінчення вегетації та має мету підготувати рослини до зимівлі.
Якщо з якоїсь причини сукупність факторів, що здійснюють вплив на даний процес, порушена (холодне літо, велика кількість опадів у другій його половині, різке похолодання) - зимостійкість деревних культур сильно падає і може привести до серйозних ушкоджень.
Визначити підготовленість рослин до зими можна за кольором кори приросту, зовнішнім виглядом бруньок, ламкістю і гнучкістю пагонів. Доспілі пагони мають солом'яно-коричневе забарвлення, добре сформовані верхівкові бруньки (брунька ясно виражена, має помітні лусочки, що криють), при згинанні ламаються.
Якщо такі гілочки зрізати, то на зрізі буде розрізнятися чітка межа між деревиною і кадмієм - у морозостійких сортів, у неморозостійких рослин такої межі не буде - вони йдуть у сплячку з незакінченим процесом диференціювання деревини і тому більш чутливі до морозів.
Триває визрівання деревини у різних культур по-різному - в одних аж до самих холодів, в інших, морозостійких сортів, може закінчитися й у серпні. При цьому чим раніше зупиняється ріст пагонів, тим повноцінніше вони визрівають.
ЯК ВПЛИНУТИ НА ВИЗРІВАННЯ ДЕРЕВИНИ
Як ми вже відзначали вище, визріванню деревини сприяє відразу ряд факторів і один з них - недолік вологи в сполученні з високими температурами. У такі умови рослини в основному потрапляють у другій половині літа, і тому, якщо ваш сад має штучне зрошення, поливи наприкінці липня - початку серпня необхідно істотно скоротити, уважно придивляючись, хіба тільки до однолітніх деревець - їх у спеку необхідно поливати в міру потреби.
Другий фактор - підживлення. Спираючись на те, що наявність у добривах азоту провокує рослини до росту - із другої половини літа підживлення рекомендується проводити тільки фосфорно-калійними добривами. Фосфор впливає на посилення утворення плодових органів дерев і кущів, а значить формування врожаю наступного року, калій - підвищує їхню зимостійкість.
До застосування підійдуть: суперфосфат, сірчано-кислий калій, калімагнезія, фосфат калію, деревний попіл. Добрива, що містять хлор, краще не використовувати, тому що деякі культури, зокрема ягідники, реагують на хлор скиданням листя.
Третій фактор - обрізка. Для того щоб не завадити деревним рослинам увійти в період зимових холодів підготовленими, починаючи із середини літа не можна проводити невиправданих обрізок, здатних спровокувати другу хвилю росту пагонів.
І, нарешті, прищипування, або пінцировка. Даний захід необхідно застосовувати там, де інші прийоми не спрацювали, наприклад, у силу нетипових для зони погодних умов, і рослини вчасно не зупинилися у зростанні. Видалення верхівок пагонів у такому випадку перемикає їх на визрівання плодів, розвиток кореневої системи і формування (визрівання) деревини.
ЦІКАВО
Ученими помічено, що різні частини рослин мають різну стійкість до морозів. Листяні бруньки й однолітні пагони переносять знижені температури краще чим бруньки розташовані на плодушках, кільчатках і плодових прутиках. Стовбур більш витривалий стосовно кореневої системи. Квітки більш стійкі у порівнянні із зав'яззю. Рідка крона краще справляється з холодами чим сильно загущена. Найбільш чутливою зоною дерев є основа стовбура і місця відгалуження кістякових гілок.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3581 |
© Газета Домовик 2012-2023