Карбування пагонів винограду
Карбування пагонів, подібно прищипуванню, полягає у видаленні верхньої частини зелених пагонів. Однак під час карбування видаляють значно більшу частину пагона, чим при прищипуванні.
Крім того, на відміну від останнього, карбування проводять пізніше, коли ріст пагонів у довжину сильно сповільнюється. Карбуванню піддають пагони, що виросли не тільки на плодових стрілках, але й на сучках заміщення, багаторічній деревині. Після карбування ріст пагонів повністю припиняється, у результаті чого живильні речовини надходять у грона та міжвузля, розташовані нижче місця карбування, що сприяє кращому визріванню врожаю та пагонів. Після карбування посилюється рух повітря, освітлення грон і листя сонцем.
Кожний виноградар, напевно, не раз звертав увагу на те, що в серпні верхівки виноградних пагонів дуже часто ушкоджуються мільддю внаслідок сильного загущення листя, якого на той час утворюється досить багато. Видалення верхівок пагонів зменшує кількість хворого листя і погіршує умови для розвитку грибкових хвороб на тих, що залишилися. Особливо позитивний вплив здійснює карбування на зрошуваних виноградниках, де проведення його є обов'язковим. У цьому випадку підвищується цукристість ягід і ступінь визрівання пагонів.
Ефективність карбування залежить від строку його проведення та кількості листя, що залишають на пагоні.
Пагони чеканять у період уповільнення їхнього росту. Як можна визначити цей час? У момент енергійного росту виноградний пагін має вигнуту вниз верхівку. Внаслідок площинної полярності черевна сторона пагона більш розвинена, чим спинна, і відрізняється більш слабким ростом. Спинна і черевна сторони в процесі росту пагона зберігають у просторі своє положення по довжині пагона, тому верхівка зростаючого пагона завжди загнута вниз. При вповільненні ж росту верхівки пагонів вирівнюються.
Ця ознака і служить орієнтиром для початку проведення карбування на різних сортах винограду. Адже всім відомо, що залежно від строків дозрівання врожаю у різних сортів початок уповільнення росту пагонів спостерігається в різний термін. Тому у скоростиглих сортів пагони чеканять раніше, ніж у сортів середнього та пізнього строків дозрівання. Занадто раннє карбування пагонів негативно впливає на дозрівання врожаю і визрівання лози, тому що в цьому випадку спостерігається сильний ріст пасинків; якщо ж видалити пасинки, можуть розвиватися пагони із бруньок, що заміщають, або зимуючих бруньок наступного року. Дуже пізнє карбування не дасть бажаних результатів, тому що врожай до цього часу вже майже дозріває, а визрівання пагонів припиняється. Пізнє карбування тільки зменшує віддачу вуглеводів листям, оскільки частина з них буде вилучена до відтоку вуглеводів у більш старі частини куща.
При карбуванні на пагоні над верхнім гроном залишають не менш 10-12 листків. На зрошуваних виноградниках карбування обов'язкове, а в умовах незрошуваної культури його проводять на сильнорослих сортах, а також на тих, що відрізняються слабким визріванням лози до осені.
Застосування карбування на слабко- і середньорослих сортах не рекомендується, тому що воно пригнічує рослини.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4239 |
© Газета Домовик 2012-2023