Однолітники - через розсаду
Більшість квіткових рослин прийшли до нас з теплих країн. Щоб мати можливість побачити їх влітку у всій красі, доводиться сіяти насіння цих рослин вдома або в теплиці, коли на вулиці ще стоїть морозна погода. Багато традиційних квіткових культур з тривалим строком вегетації висівають у лютому-березні.
Справжній квіткар-аматор, а тим більше професіонал, як правило, воліє самостійно вирощувати розсаду. Це заняття хоча і заморочливе, але досить захоплююче та цікаве; до того ж розсада, вирощена вдома з насіння, виявляється дешевше готової покупної.
ЯКІ КУЛЬТУРИ ВИРОЩУЮТЬ ЧЕРЕЗ РОЗСАДУ?
По-перше, теплолюбні - амарант, бальзамін, чорнобривці, жоржина (однолітня), петунія, целозія, майорець. По-друге, рослини, котрі цінуюються за тривалий період цвітіння - агератум, аліссум, гвоздика китайська, лобелія, красоля, портулак, запашний тютюн, флокс Друммонда. При розсадному способі вирощування вони зацвітають раніше. Айстра та вербена мають тривалий період розвитку від посіву до цвітіння, що починається занадто пізно, якщо не виростити розсаду. Початок цвітіння арктотиса, годеції, запашного горошку, левкою, левиних ротиків та однолітніх видів хризантеми також можна прискорити на 3-4 тижні за рахунок розсадного способу вирощування.
Перед посівом необхідно переконатися у гарній якості насіння. Для перевірки на схожість 10-50 насінин (залежно від величини) розкладіть на вологому фільтрувальному папері або чистій ганчірочці, змоченій у воді, і помістіть на блюдце, покрите іншим блюдцем. Для більшості квіткових культур температура проростання насіння становить +18-22°С, світла не потрібно. Схоже насіння накльовується зазвичай через 7-10 днів.
ПРО ҐРУНТИ
Дуже багато чого залежить від субстрату. Якими властивостями він повинен володіти? Насамперед, він повинен добре втримувати вологу, бути пухким, живильним і не містити збудників хвороб і шкідників. Цим вимогам частково або повністю відповідають пісок, торф, городня, дернова, листяна та перегнійна землі, чорнозем, з яких складають різні земляні суміші.
Пісок практично не містить живильних речовин, але він робить землю пухкою і заважає рости грибам і водоростям. Цю властивість використовують, присипаючи посіви тонким шаром піску (найкраще річковим, грубозернистим). Пісок додають у торф, чорнозем і будь-яку землю у співвідношенні від 1:5 до 1:10. Не можна використовувати дрібний, червонуватий пісок, тому що в ньому міститься багато сполук заліза та інших металів, що сповільнюють ріст рослин.
Торф з низинних і з верхівкових боліт сильно різниться за своїми властивостями. Низинний торф - щільний, чорний, сильно бруднить руки. Сфагновий торф верхівкових боліт - легкий, у ньому помітні шматочки напівзгнилих мохів. Висихаючи, він стає рудим або коричневим. Саме цей пухкий торф придатний для посіву насіння.
Дернова земля - щільна та досить важка, але містить багато живильних речовин. Вона повинна бути не менш ніж дворічної заготівлі. Якщо додати в цю землю торф і пісок, вийде відмінна земляна суміш.
Листяна земля - земля з перепрілого листя - легка, живильна, але схильна ущільнюватися. Додавши в неї пісок і торф, одержите гарний субстрат для посіву насіння. Листяну землю можна зібрати під старими кущами та біля стовбурів всіх порід дерев, крім дуба і верби, оскільки вони містять деякі шкідливі для рослин речовини. Якщо така земля потрібна у великих кількостях, її готують з зібраного у купи листя протягом 1-2 років.
Чорнозем замінює й городню і листяну землю, у нього можна сіяти будь-яке насіння, особливо якщо зробити його більш легким, додавши пісок або торф.
Для вирощування більшості насіння підійде земляна суміш наступного складу: 2 частини перегною або листяної землі + 2 частини дернової + 2 частини торфу + 1 частина піску.
ПІДГОТОВКА ҐРУНТУ
Насамперед, суміш потрібно добре перемішати, а потім просіяти через велике сито. Дуже важливо не пересушувати землю, інакше в ній можуть загинути корисні мікроорганізми і вона стане мертвою. Перед посівом ґрунт витримують при кімнатній температурі, поки він достатньо не прогріється. Для знезаражування земляну суміш можна пролити розчином марганцівки рожевого кольору. Це потрібно робити не пізніше ніж за дві доби до посіву і вже в тих ємкостях, у які буде висіватися насіння.
ПІДГОТОВКА НАСІННЯ
Насіння культур, що сильно вражаються чорною ніжкою в розсадному віці (айстри, агератума, аліссума, левкою, лобелії, левиних ротиків, петунії, тютюну), рекомендується перед посівом протравити 0,1%-вим розчином марганцевокислого калію протягом 30 хвилин з наступним промиванням у воді. Знезаражуванню, підвищенню схожості та енергії проростання сприяє також 7-12-годинна обробка насіння розчином суміші солей мікроелементів (сірчанокислих солей цинку, марганцю, міді та кобальту, молібденокислого амонію - по 0,03 г і борної кислоти - по 0,01 г на 1 л води). Після обробки насіння підсушують і висівають.
Підвищенню холодостійкості рослин сприяє обробка насіння змінними температурами. Замочене на 12 годин при температурі +18-20°С насіння ставлять у холодильник з температурою 0-2°С теж на 12 годин, потім повторюють цю процедуру до моменту накльовування, після чого висівають насіння. Це можна застосовувати для айстр, гвоздики Шабо, запашного горошку, левкоїв. Дуже важливо не загустіти посіви, щоб не було масового випаду їх від чорної ніжки. Насіння дрібнонасінних культур - агератума, аліссума, лобелії, левиних ротиків, петунії, портулаку і запашного тютюну - змішують з дрібним сухим піском для рівномірного посіву. Норма їхнього висіву - 0,2-0,5 г на стандартний ящик (50х35х8 см). Для середнього за величиною насіння норма висіву - по 1,5-2,5 г на ящик, великого - по 100-150 шт.
ПОСІВ
Товщина шару землі над насінням залежить від його розмірів. Чим дрібніше насіння, тим дрібнішими повинні бути борозенки і меншим шар землі над ними (найдрібніше взагалі не засипають землею). Для засипання насіння використовують тільки дрібнопросіяну землю.
Густота сходів залежить від способу посіву, відстані між насінням та його схожості. Велике насіння висівають гніздами, по 2-3 насінини в невеликому горщику або плошці. Їх сіють у луночки, зроблені паличкою з маркерною позначкою необхідної глибини висіву. Дрібне насіння можна сіяти врозкид, у великих посудинах краще сіяти в борозенки. Насіння, що має високу схожість, потрібно сіяти рідше, на більшій відстані одне від одного, малосхоже насіння сіють густо. Борозенки роблять маркером або просто лінійкою через кожні 2-3 см. Глибина висіву дорівнює діаметру насіння. Засипають все заздалегідь прожареним піском шаром, рівним діаметру насіння. Дрібне насіння не засипають, а закривають склом.
Для пророщення насіння світла не потрібно, тому всі посіви до появи сходів можна тримати в темряві. З появою сходів всі посіви відразу ж переставляють якнайближче до світла. Зазвичай до появи сходів поливів виконувати не потрібно. Але якщо проростання йде повільно та недружно, іноді обприскують поверхню субстрату.
Строки проростання коливаються від 3 днів до 2-3 тижнів. Коли з'являться сходи, їх регулярно обприскують водою з пульверизатора. Посудини з дрібним насінням краще поставити в більший посуд і поливати в піддон.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8062 |
© Газета Домовик 2012-2023