Ранункулюс. Садовий жовтець

Назва роду Ranunculus у дослівному перекладі означає «маленька жабка», що досить точно описує характер рослини: жовтці, як і жаби, люблять селитися на вологих, але досить сонячних і теплих містечках.

Вирощують ранункулюси із бульбочок. Навесні їх саджають у відкритий ґрунт, коли прогріється земля (середина квітня - початок травня). Бруньки заглиблюють на 5-7 см, відстань між рослинами - 10-15 см. До посадки бульбочки замочують на кілька годин у воді зі стимуляторами росту. За цей час вони набухають і збільшуються у розмірі вдвічі. Розчину потрібно наливати небагато, щоб він ледве покривав бульби.

Для більш раннього цвітіння бульбочки садових ранункулюсів підрощують ранньою весною у горщиках. Пересадження вони переносять погано, тому кожну рослину висаджують в окрему ємкість, а потім обережно перевалюють на постійне місце. До речі, зараз підрощенні рослини є у продажі, їх можна саджати в ґрунт.

Ранункулюси чудово ростуть і на балконі. Потрібно тільки не забувати про поливи, інакше кількість квіток сильно зменшиться. Ґрунт бажано підтримувати постійно вологим, а для утворення великих квіток підживлювати рідким добривом з високим вмістом калію. Одна бульба дає кілька квіток, які добре стоять у зрізці.

У середніх широтах ранункулюс не зимує, тому після відмирання листя бульби викопують. Затягувати з цим не варто, інакше з настанням прохолодної, дощової погоди вони знову почнуть проростати.

Бульбочки сушать і зберігають у сухому торфі (піску) у прохолодному місці.