Який артеріальний тиск важливіше: верхній або нижній?
Показники артеріального тиску стають важливим маркером у справі визначення самопочуття людини. Причому лікарі однаково стежать і за підвищенням, і за зниженням показників на тонометрі. При цьому нерідко в людей виникають питання. Наприклад, оскільки показників два — верхній і нижній тиск, — який же з них є важливішим?
Про те, що для лікарів переважно представляє сферу інтересів і на які параметри вони в першу чергу звертають увагу, розповідають кардіологи й терапевти.
РОЗСТАВИТИ ПРІОРИТЕТИ
По-перше, що ж таке взагалі артеріальний тиск і про що говорять вимірювані параметри? Артеріальний (він же кров’яний) — це тиск, який кров справляє на стінки кровоносних судин. Даний параметр є одним з показників життєво важливих функцій організму.
При вимірюванні артеріального тиску визначають два його види: при кожному ударі серця кров’яний тиск коливається між найбільшим, систолічним (від давньогрецької «стиснення»), і найменшим, діастолічним (від дав.-грец. «розрідження»), які в розмовній мові називають верхнім і нижнім. Таким чином, величина сили, що впливає на судини, визначається двома параметрами: верхнім (систолічним) і нижнім (діастолічним) тиском. Тому не можна говорити, що якийсь із цих параметрів є важливішим. Обидва вони мають своє значення.
Усім відомо, що нормальне значення артеріального кров’яного тиску здорової людини (систолічне/діастолічне) — 120 і 80 мм рт. ст., але також треба пам’ятати, що нормальні границі змінюються залежно від віку й наявних захворювань. Різниця між систолічним артеріальним тиском і діастолічним називається пульсовим тиском і в нормі становить 30-50 мм рт. ст., підкреслюють фахівці.
НИРКОВЕ АБО СЕРЦЕВЕ?
Є думка, що верхній показник тиску — серцевий, а нижній — нирковий. Верхнє число — це систолічний артеріальний тиск, воно показує тиск в артеріях у момент, коли серце стискається й виштовхує кров в артерії, воно залежить від сили скорочення серця, опору, який виявляють стінки кровоносних судин, і числа серцевих скорочень в одиницю часу. Тому в цілому можна говорити про те, що цей показник відображає саме роботу серця, хоча, безумовно, у цьому процесі беруть участь і інші фактори.
Виключати те, що нижній показник відображає роботу нирок, також не варто. «Нижнє число — діастолічний артеріальний тиск, показує тиск в артеріях у момент розслаблення серцевого м’яза. Це мінімальний тиск в артеріях, він відображає опір периферичних судин. Тому що тонус судин регулюється хімічними речовинами й автономною нервовою системою, нижній артеріальний тиск означає те, наскільки нейрогуморальна регуляція здійснюється коректно. У свою чергу, нейрогуморальні реакції відбуваються в основному в нирках, тому й існує думка, що «нижній» тиск — нирковий. Але вірніше було б відзначити, що нижній тиск відображає роботу судин і нирок», — говорить кардіолог.
ВАЖЛИВІСТЬ ПОКАЗНИКІВ
Чи можна ж зробити висновок про те, який із цих показників виявляється більш важливим? Як ми вже розібралися, кожний із цих параметрів має своє значення, тому важливі вони обоє. У цей час також прийнято виділяти ізольовану систолічну гіпертонію, коли підвищений тільки верхній тиск, і ізольовану діастолічну гіпертонію при підвищенні тільки нижнього тиску. Кожна із цих форм має своє прогностичне значення й деякі особливості в лікуванні, тому необхідно з однаковою увагою підходити до виявлення й корекції цих типів гіпертонії.
УВАГУ РОЗРИВУ
Звичайно ж, необхідно дивитися ще й на те, який розрив між цими параметрами. Вище вже сказано, що норма різниці між верхнім і нижнім тиском становить від 30 до 50 мм рт. ст. Усі значення, які не укладаються в ці границі, можуть свідчити про наявність патології, і це вже привід пройти додаткове обстеження. Хоча в той же час це може бути обумовлене індивідуальними особливостями організму й фізіологічними станами. Але краще в кожному разі звернутися до лікаря, щоб не пропустити захворювання.
Так, наприклад, маленька різниця може говорити про:
- наявність атеросклерозу аорти (відкладання холестерину в найбільшій судині);
- ураження судин нирок;
- аневризмі аорти (патологічне розширення окремої ділянки аорти з можливістю розриву або розшарування стінок через надмірне навантаження);
- анемії (зниження рівня гемоглобіну в крові) і багатьох інших станах.
Збільшення різниці може бути наслідком остеохондрозу шийного відділу хребта, обтяженого порушенням живлення головного мозку (найчастіше вертебробазилярна недостатність). Захворювання опорно-рухового апарата приводять до ослаблення церебрального кровотоку. Звідси проблеми з верхнім і нижнім тиском у цілому.
Також різні ендокринні захворювання можуть приводити до зміни пульсового тиску. І це далеко не весь спектр патологій, які впливають на цей параметр. Зміна даного показника може бути «дзовником» для того, щоб звернути увагу на своє здоров’я.
КОРЕКТУВАТИ ОКРЕМО
Питання про те, чи можна коректувати показники окремо, також хвилює багатьох. В основному всі препарати, які ми використовуємо для корекції підвищеного тиску, діють як на верхній, так і на нижній тиск. Однак серед класів антигіпертензивних ліків у нас є можливість вибирати препарати з переважною дією на систолічний або діастолічний тиск. Тому є можливість реалізувати персоналізований підхід до пацієнта виходячи з його потреб.
Наприклад, ліки, у яких є судинорозширювальний ефект, більшою мірою викличуть зниження діастолічного (нижнього) тиску. А препарати, які зменшують силу серцевих скорочень, більшою мірою знизять систолічний (верхній) тиск.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2841 |
© Газета Домовик 2012-2023