Дифтерія – небезпечніша за кір
У 90-ті роки через масову відмову від вакцинацій Україна пережила епідемію дифтерії. Тоді, за даними МОЗ, захворіли 20 тисяч людей, майже 700 померли. І лікарі, і експерти кажуть - в Україні рівень щеплення від дифтерії настільки низький, що епідемія може прийти знову. Наскільки великою є загроза дифтерії, що потрібно знати про цю хворобу і як її попередити. Про це ми розпитали фахівця – лікаря-епідеміолога Галину Федорівну ЩИРИЦЮ.
- Отже, дифтерія - що це?
- Дифтерія - це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, яке характеризується місцевим фібринозним запаленням (переважно слизових оболонок ротоглотки) та явищами загальної інтоксикації із переважним ураженням серцево-судинної та нервової систем.
- Що спричиняє недугу і якою є передача інфекції?
- Збудником є дифтерійна паличка (коринебактерія), яка виробляє екзотоксин, стійка до дії різних чинників, у зовнішньому середовищі може зберігатися до 15 діб; кип’ятіння та 1 відсотковий розчин сулеми знищують палички за 1 хвилину. Токсин, який виділяє паличка, у зовнішньому середовищі нестійкий, швидко гине при нагріванні (+60°С та вище), дії прямих сонячних променів. Інкубаційний період захворювання – від 3 до 10 днів. Джерело інфекції – хвора людина або носій.
Дифтерія передається повітряно-крапельним шляхом, факторами передачі також можуть бути предмети побуту (посуд, іграшки). Коли дифтерійна бактерія потрапляє у дихальну систему, вона виробляє токсин, який блокує синтез білка у клітинах, у результаті чого виникають тяжкі функціональні та структурні зміни, інколи несумісні з життям. Захворювання проявляється у вигляді ангіни, коли у горлі утворюються плівки, що можуть ускладнювати дихання та ковтання.
- Які характерні симптоми хвороби?
- Дифтерія - це вакцинокерована інфекція. Хворіють на дифтерію не щеплені або невірно щеплені люди. Захворювання може перебігати у вигляді спалахів та спорадичних випадків, це усе залежить від рівня колективного імунітету.
Клінічна картина захворювання залежить від локалізації патологічного процесу, його поширеності, ступеня токсикозу та порушення прохідності дихальних шляхів, наявності та характеру ускладнень, супутніх захворювань.
Захворювання на дифтерію може мати наступні прояви: біль у горлі, підвищена температура, лихоманка, набряк слизової оболонки ротоглотки, наліт на мигдалинах сірого кольору, осиплість голосу, набряк шиї, збільшення шийних, підщелепних лімфатичних вузлів.
- Які ускладнення можуть виникнути при дифтерії?
- Дифтерійний токсин також може потрапити у кров. Практично всі органи чутливі до дії токсину, але найбільш уразливими є серце, нирки, наднирники, нервова система. Через дію токсину порушується синтез білка клітинами, що призводить до їх загибелі.
Ускладнення від дифтерії можуть включати: блокування дихальних шляхів, інфекційно-токсичний шок, пошкодження серцевого м’яза (міокардит), ураження нервової системи, легеневу інфекцію (дихальну недостатність або пневмонію).
- Чи можна захиститися від дифтерії?
- Єдиний спосіб захиститися від дифтерії і попередити розвиток небезпечних ускладнень – вакцинація дітей, згідно з календарем профілактичних щеплень, і ревакцинація дорослих (кожні 10 років).
Вакцинація, як і перенесене захворювання, вже через 1-1,5 років не гарантує захист від інфікування та захворювання, але захворювання у правильно щеплених буде перебігати набагато легше, ніж у тих, хто не має щеплень. Тому так важливо вчасно проводити як вакцинацію, так і ревакцинацію.
Для попередження розповсюдження захворювання потрібне раннє виявлення хворого, його ізоляція та лікування, а також виявлення та санація бактеріоносіїв.
Метою щеплення є створення антитоксичного імунітету проти дифтерії, наявність якого практично ліквідує небезпеку розвитку важких форм дифтерії та веде до зниження захворюваності.
Щеплення проводяться у кабінетах щеплень дільничних поліклінічних закладів (безкоштовно). А також існує мережа приватних кабінетів щеплень, де можна отримати щеплення за власні кошти.
- Якщо виникне осередок інфекції, то що можна вдіяти?
- Для профілактики дифтерії при виникненні осередку інфекції контактні особи залежно від їх вакцинального статусу підлягають негайній імунізації. Зокрема, нещеплені особи повинні одержати первинний вакцинальний комплекс (вакцинація та перша ревакцинація) препаратами згідно з віком. Люди, які підлягають ревакцинації у поточному році, повинні негайно отримати чергову ревакцинацію, а особи, імунізовані згідно з Календарем вакцинації, мають отримати додаткову дозу АД (дифтерійного анатоксину) або АД-М анатоксину залежно від віку, якщо після останнього щеплення проти дифтерії минуло не менше року.
Слід пам’ятати, що саме вчасна вакцинація і ревакцинація від дифтерії дозволять протистояти загрозі.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 1984 |
© Газета Домовик 2012-2023