Печінка: Лікування гарбузом
Гарбуз вважається справжнім джерелом корисних речовин, що обумовлює великий спектр напрямків його застосування: кулінарія, косметологія, домашнє господарство й народна медицина. Набагато приємніше лікуватися не тільки ефективно, але ще й смачно, не розтрачуючи час на заварювання настоїв або жуючи неприємний овес.
КОРИСТЬ ГАРБУЗА Й МЕДУ ДЛЯ ПЕЧІНКИ
Різні сорти гарбуза вирощуються по всій земній кулі, вартість невелика, та й знайти його можна в будь-який час року.
Природно, будь-яка дія того або іншого продукту на наш організм визначається його складом. Гарбуз уважається дієтичним овочем, який уживають особи практично всіх вікових груп. Його комбінація з медом приводить у норму функціонування печінки, захищаючи її й поліпшуючи біохімічні властивості жовчі. Крім іншого, він виявляє комплексну дію на всі системи, тому гарбуз є корисним й при інших захворюваннях (серцево-судинна й кишкова патологія; ожиріння; ураження шкіри, нервової й дихальної систем).
Таким чином, м’якоть гарбуза рятує печінку від зайвого навантаження, поліпшуючи роботу шлунково-кишкового тракту й сприяє нейтралізації токсичних речовин. Він має м’яку жовчогінну дію (стимулює секрецію й виведення секрету), знижує рівень ліпопротеїдів низької щільності, що перешкоджає розвитку холестаза. Також пригнічує ріст пухлинних клітин, пригнічується патогенна мікрофлора й навіть паразити (гельмінти). Мінерально-вітамінний склад відновлює ушкоджені гепатоцити, знижує ризик розвитку кровотеч і попереджає появу багатьох захворювань.
Речовини, що містяться у медові, також допомагають печінці виводити токсини, поліпшують властивості жовчі й борються з різними інфекційними агентами. Крім іншого, у ньому є компоненти, що стабілізують клітинні мембрани, що відіграє величезну роль у лікуванні гепатитів (особливо типу А) і регенерації клітин.
ПРОТИПОКАЗАННЯ
Яким би не було корисним або зручним чищення печінки гарбузом і медом, завжди існують протипоказання. Обидва продукти не рекомендується використовувати при наявності алергійних захворювань або індивідуальній непереносимості. Особливо це стосується меду, тому що у людей з підвищеною чутливістю до нього виникають важкі наслідки (астматичний приступ, анафілактичний шок, набряк Квінке, кропивниця).
Купувати потрібно строго натуральний продукт (краще домашній), тому що при переплавленні (для зменшення шумування або додання рідкого виду) він втрачає свої корисні властивості (нагрівання вище 60 градусів) і навіть може викликати отруєння. Після вживання м’якоті овочу з медом бажано обполоскати рот або почистити зуби через ризик виникнення карієсу.
Відмовитися від уживання гарбуза необхідно пацієнтам, що страждають хворобами травної системи, що супроводжуються зниженою кислотністю (гіпоацидний гастрит), виразковим процесом або цукровим діабетом (через зсуву рн у лужну сторону).
ЯК ЛІКУВАТИ ПЕЧІНКУ ГАРБУЗОМ?
Захистити й вилікувати такий важливий орган можна багатьма способами. Для цього використовуються наступні частини рослини: насіння, сік, м’якоть.
• Насіння гарбуза
Зерна вживають як у якості смачного перекусу, так і з лікувальними цілями. Корисні речовини, особливо мікроелементи, утримуються в більш концентрованому виді, чим в м’якоті, тому з них також роблять лікарську гарбузову олію. Постійне додавання олії та насіння в їжу суттєво знижує ризик розвитку захворювань судин і серця, нормалізує рівень «поганого» холестерину, інтенсифікує процеси відновлення кліток печінки.
Для чищення печінки після захворювань або перевантаження травного тракту насіння (1 склянку) подрібнюють і заливають теплою водою (0,5 л), після чого дають настоятися тиждень у темному місці. Пити по 1 ст. л. настою перед кожним прийомом їжі протягом 7 днів.
Не перестарайтеся з насінням. Часте їхнє вживання може спровокувати запалення слизової оболонки шлунка.
• Сік гарбуза
Плоди гарбуза складаються по більшій частині з води, тому сік з нього, являючись структурованою рідиною, не уступає м’якоті в корисних властивостях. У ньому містяться всі ті ж діючі речовини, але менше грубих рослинних волокон, тому вживання в такому вигляді дуже ефективно для якнайшвидшого видужання.
З метою профілактики буде достатнім вживати по 0,5 склянки свіжовичавленого соку за 40 хвилин до їжі. Краще пити його в сирому виді, але, щоб було приємніше, можна приготувати його таким способом:
0,5 кг м’якоті гарбуза натерти на дрібній тертці. 0,5 склянки цукру розводимо в 1 л води, туди ж додаємо підготовлену м’якоть, доводимо до кипіння й 1-2 хвилини тримаємо на слабкому вогні. Сік 1 лимона кладемо в отриману суміш, охолоджуємо й збиваємо (блендером або міксером) до однорідної консистенції.
Зберігати його краще не більше ніж 2 доби в холодильнику, протягом яких і вживати в такий же спосіб, як і свіжовичавлений.
• Гарбуз із медом
Візьміть гарбуз розміром трохи більше середнього, бажано округлої форми (для зручності), з якого зріжте верхню частину у вигляді кришки, вибравши дерев’яною ложкою або рукою все насіння і м’які волокна.
Простір, що утворився, заповніть наполовину медом, після чого накрийте верхівкою, а краї щільно обліпіть тістом, щоб повітря не потрапляло усередину. Приберіть гарбуз у прохолодне місце без доступу сонячних променів приблизно на 9-10 днів.
Рідину, що утворилася, потрібно перелити в скляну ємність і приймати щодня за 30 хвилин до їжі по 1 ст. л. (не більше 3-х у добу).
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2306 |
© Газета Домовик 2012-2023