Сало: український національний продукт. Вибір і підготовка до засолу
Сало... холодненьке, з тоненькими прожилками рожевого м'яса, у прикуску з гострим часничком та під наваристий борщ. М-м-м... І відрізаючи черговий солоний шматочок із чорним хлібцем, розумієш, чому раптом підшкірний жир (яким, по суті, і є сало) вознесенський у ранг майже найголовнішої української національної страви.
ГАРНИЙ ВИБІР
Слава цієї вишуканої страви давно (а може навіть нелегально, як таємниця китайського шовку) перетнула кордони однієї держави й багато народів цілком підтримують любов до українського делікатесу. Але перед тим як смачно засолити сало в банці, це саме сало потрібно правильно вибрати (якщо воно, звичайно, донедавна не гралося на вашому подвір'ї).
Отже, правило перше. Гарне сало для засолювання має бути свіжим. Тобто білого кольору, ну або з рожевим відтінком, але ж ніяк не жовтим.
Друге: сало краще вибирати потонше. І м'ясні прожилки в ньому мають бути "стройняшками", аж до повного зникнення. І не забувайте про шкірку. Тверда, підсохла шкірка говорить про те, що це сало вже давно не бігало й лежить на прилавку не один день. У свіжого сала шкірка м'яка, чиста, її легко можна відірвати.
Ну от, правильно обраний шматочок безневинно вбитої хрюшки придбаний, тепер треба визначитися, яким способом цей шматочок буде посолений. Є два основних варіанти, як засолити сало в банці: з розсолом і "на суху", тобто, як не важко здогадатися, без розсолу.
ВАРІАНТ ПЕРШИЙ: САЛО В РОЗСОЛІ
Звісно ж, у кожної господарки в банці із салом ховається своя ізюминка (а в деяких і ціла жменя). Але іноді буває, що, поки дочитаєш увесь цей перелік ізюму до кінця, все бажання що-небудь засолювати якось зменшується і покривається зморшками, як ті самі ізюминки. Тому тут наведений нескладний, але від цього не менш смачний рецепт.
Для розсолу потрібна вода, сіль і часник. А також придадуться сало й трилітрові банки.
Півтора літри води (бажано не з-під крана, краще кип'яченої або з фільтра) змішати з п'ятьома столовими ложками солі. Туди ж додати шість зубків часнику, порізаних великими шматочками.
Сало ретельно промити. Із цією справою краще не лінуватися, тому що клітинна структура тканини, спосіб травлення, склад крові у свиней дуже схожі з людськими. Так що деякі хвороботворні мікроби з продукту цілком можуть перебратися в людський організм і прекрасно там себе почувати. Чисто вимите сало порізати невеликими шматочками, щоб вони проходили через горловину банки. Укласти в скляну ємкість і залити приготовленим розсолом. Банку закрити капроновою кришкою, прибрати її в холодильник і забути про неї на тиждень. А через сім днів можна діставати й насолоджуватися. Після "засольного" тижня сало можна зберігати в морозилці.
ВАРІАНТ ДРУГИЙ: САЛО БЕЗ РОЗСОЛУ
У засолюванні "на суху" знадобиться: сіль, бажано, крупна; листочки лаврушки; перець горошком; часник; мелений перець - чорний або червоний, кому що більше подобається.
Можна додати які-небудь приправи. Добре сполучаються із салом кмин, куркума, кардамон. Або придбати готову приправу спеціально для сала.
Перед тим як засолити сало, у банку насипається сіль (приблизно три столові ложки на кілограм), перець, мелений і горошком, лаврові листочки. Зверху укладається шар сала. Сало посипається засолювальною сумішшю і на нього укладається наступний шматок.
Якщо не полінуватися і нашпигувати сало часником, а не просто скласти його рядком, воно виходить ще пахучішим і смачнішим. Не занадто товсті шматочки рекомендують укладати "спинка до спинки" - шкуркою до шкурки.
Банку з ретельно покладеним салом залишають на добу при кімнатній температурі. Кухня для цього цілком підійде. Потім банку переселяють у більш прохолодне місце, але з плюсовою температурою. Холодильник прекрасно відповідає заданим вимогам. Дні через три можна пробувати! Тільки не забудьте перекласти сало з банки в морозилку, попередньо загорнувши його в пергамент або фольгу. Насолоджуйтеся!
Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3256 |
|
Схожі статті |
Також у розділі «Кулінарія» |
© Газета Домовик 2012-2023