Підготовка та укриття винограду на зиму
Більша частина території нашої країни належить до зони ризикованого виноградарства. У зимовий період існує два види небезпеки, якої зазнають кущі винограду – це вимерзання та випрівання.
Вимерзання – це ушкодження рослин морозом. У кожного сорту винограду існує певний поріг витримування низьких температур, зазвичай це приблизно мінус 7°C. В умовах більш холодної зими виникає необхідність захисту виноградних кущів від погодних впливів за допомогою додаткового вкриття.
Але для початку необхідно підготувати виноградну лозу до зимівлі. Для цього видаляється все листя, і виконується осіння обрізка плодоносних кущів. Головне завдання обрізки - прибрати непотрібні лози, що відплодоносили. На кожному рукаві рекомендується залишати сучок заміщення і плодову стрілку. Старі, ушкоджені або хворі рукави варто видалити, залишаючи молоді пагони, що ростуть від основи куща.
Дозріла однолітня лоза має яскравий солом'яно-жовтий колір, без фляків хвороб. Наявність на ній оідіума можна визначити за темними некрасивими плямами.
При обрізці рослин на зиму потрібно постаратися видалити, насамперед, ці хворі пагони, зберігши на майбутній рік тільки здорову лозу. По-перше, ділянки, ушкоджені оідіумом, є джерелом поширення хвороби, а, по-друге, такі пагони погано зимують. Перші ж морози знищують лози, що не встигли визріти, які теж необхідно видалити. Відрізнити такі пагони можна, насамперед, за забарвленням, що має зеленуватий відтінок. Якщо спробувати зігнути дозрілий пагін, можна почути характерний хрускіт, що говорить про те, що лоза готова до зимівлі.
Після виконання обрізки приступають до катаровки, що полягає у видаленні поверхневих росяних коренів, розташованих на підземній частині штамба. Якщо їх не вирізати, то в холодні малосніжні зими вони можуть вимерзнути, а нижня частина кореневої системи, що залишилася, хворіє, кущ слабшає або навіть гине. Для цього потрібно розкопати ґрунт біля основи куща на глибину близько 15 см. Ямки, що утворилися після катаровки, засипаються сухим піском.
Перед укриттям винограду необхідно провести поливи для поповнення запасів ґрунтової вологи. Восени вологозарядкові поливи починають, як правило, відразу після збирання врожаю. Це створює сприятливі умови для концентрації вологи у ґрунті до моменту осінньої диференціації суцвіть.
Існує безліч способів укриття винограду, але одним з оптимальних вважається створення повітряної подушки за допомогою дерев'яних щитів. У цьому випадку під лози укладається сухий рослинний матеріал - листя або ялиновий лапник. Зверху лози накривають дерев'яним щитом з бортами, залишаючи навколо рослин кілька сантиметрів вільного простору. Зверху вся конструкція вкривається будь-яким непромокальним матеріалом: поліетиленом, шифером, руберойдом, брезентом та ін. Зверху можна додатково закидати вкриття шаром ґрунту або дрантя.
Дуже важливо запобігти влученню вологи на вкриті рослини, тому що перезволоження провокує розвиток хвороб, які послаблюють рослини і можуть викликати їхню загибель.
Випрівання винограду нерідко відбувається в тих випадках, коли до вкриття приступають занадто рано, або під час зимових відлиг. При цьому з'являються молоді паростки, які гинуть під час наступних заморозків.
Для запобігання цього несприятливого явища з південного торця вкриття варто залишити вентиляційний зазор, котрий необхідно закрити при сталих морозах.
Для підвищення зимостійкості рослин при підготовці потрібно виключити перевантаження кущів пагонами та врожаєм, вчасно збираючи достиглі грона. Навантажені врожаєм кущі мають знижену зимостійкість, тому що пагонам бракує запасних живильних речовин, тому вони гірше визрівають і мають слабку глибину загартування. Такі лози без укриття вимерзають, а під укриттям випрівають.
При догляді за виноградником слід дотримуватися агротехніки, що забезпечує більш повне визрівання лоз. Протягом усього вегетаційного періоду необхідно підживлювати виноград калійними та фосфорними добривами.
При підвищеній кислотності ґрунту виконується його вапнування.
Для того щоб прискорити процес визрівання пагонів, азотні добрива рекомендується використовувати тільки у першій половині вегетаційного періоду. У вересні можна застосувати один з препаратів, котрий володіє кріопротекторними (захист від холоду) властивостями, що прискорить процес дозрівання пагонів і знизить температуру замерзання рідини у тканинах, забезпечивши, таким чином, підвищення зимостійкості винограду. Для цього можна обробити кущі розчином стимулятора «Марс-універсальний» (у концентрації 0,5%) або препаратом «Вимпел» (0,15%).
Застосування цих стимуляторів під час вегетаційного періоду в комплексі з хімією посилює фунгіцидний ефект, а при спільному використанні з фосфором, калієм і мікроелементами сприяє підвищенню цукристості ягід і стійкості кущів до грибкових захворювань.
Як і для більшості рослин, для винограду одним з найнесприятливіших факторів є добове коливання температур і тривалі відлиги, які змінюються різким похолоданням. У лозах, нагрітих сонячними променями, активізуються процеси життєдіяльності, а денне тепло змінюється нічними заморозками, які згубно впливають на бруньки, що прокинулися. Тому нерідко кущі вимерзають навіть в умовах помірних низьких температур, особливо при наявності теплих сонячних днів під час зимівлі.
Час укриття залежить від місцевих погодних умов на кожній конкретній території. Але важливо пам'ятати, що перші заморозки рослини повинні пережити відкритими. При невисоких негативних температурах відбувається загартовування лоз, що є дуже важливим чинником, котрий визначає стійкість кущів винограду у зимовий період.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 12381 |
© Газета Домовик 2012-2023