Евкоміс - садовий «ананас»: вирощування й догляд
Евкоміс (еукоміс) - декоративна рослина, схожа на ананас, яку можна вирощувати в саду й в будинку. Евкоміс невибагливий, але теплолюбний і не переносить заморозку. Агротехніка евкоміса проста - поливи й підгодівлі.
Евкоміс - красива південноафриканська рослина, яка поєднує в собі вишукану красу, невибагливість, витривалість і неприємний аромат квіток, які приваблюють до себе не тільки бджіл, але й мух.
Евкоміс доповнить будь-яку садову композицію, але найкраще ці рослини виглядають групами по кілька екземплярів, у комбінації з хостами, лілейниками, гейхерами, а також на тлі забору або стіни, що повита клематісами. Корисно посадити групи евкомісів у рокарії й поруч із деревами.
Евкоміс - рослина, яку в народі називають - ананас. Звичайно квітка лише схожа на ананас, завдяки чубчику із зелених приквітків, а також м’ясистим листам як в ананаса. Вид в евкоміса на 200% оригінальний і неповторний, тому якщо ви прагнете прикрасити свою кімнату або сад екзотичною рослиною, те евкоміс підійде для цього як найкраще.
ОПИС РОСЛИНИ
Евкоміс (еукоміс, панцира. Eucomis, англ. Pineapple flowers) - рід однодольних квіткових рослин, включений у сімейство Спаржеві (Asparagaceae). У садах нашої країни вирощують чотири види евкомісів: Eucomis autumnalis, Eucomis bicolor (двоколірний), Eucomis comosa і Eucomis pallidiflora.
Наукову назву роду Евкоміс придумав Шарль Луі Лерітьє де Брютель в 1788 році. Назва утворена від дав.-грец. еucomis - «красивоволосий», що відноситься до будови суцвіть рослин.
Еукоміс гарний не тільки під час цвітіння, але й на весні: пласкі листи схожі на ремені довжиною 50-60 см і шириною 6-7 см, відростають швидко, зібрані в густу приземну розетку. Бутони квіток у суцвітті евкоміса нагадують барило, завдяки тому, що зібрані навколо квітконоса. А на вершині барила красується пучок довгастих листів, що нагадують ананас.
Еукоміс цвіте протягом півтора місяця з початку серпня до середини вересня. Квітки евкоміса невеликі й неяскраві ідеальної форми, зібрані в циліндричні суцвіття, що щільно покривають квітконос.
Квітки можуть бути лимонного, жовтого, рожевого, малинового кольору. Колір залежить від виду й сорту. Квітки поступово розпускаються знизу-нагору, тому евкоміс довго зберігає декоративний вигляд.
Кожна квітка евкоміса має тонку пурпурну окантовку, яка контрастує з основним зеленувато-кремовим кольором. Насінні коробочки, що формуються після цвітіння, теж гарна прикраса для саду.
АГРОТЕХНІКА ЕВКОМІСА
Вирощування в саду
Евкоміс можна вирощувати в саду, в оранжереях і в кімнатних умовах.
Рослина витривала, цибулини евкоміса починають проростати в травні, а через півтора місяці виростають квітконоси, що зберігають красу до осінніх холодів.
Евкоміс добре росте під палючим сонцем, але за умови регулярних і рясних поливів, особливо під час активного росту в червні-липні. Слід знати, що якщо в жару листи евкоміса зів’янули, то турбуватися не варто - це нормально, як тільки температура понизиться, до вечора, листи знову стануть пружними.
Евкоміс не терпить надлишку вологи, але вимагає рясних поливів у спеку.
Евкоміс - рослина теплолюбна й заморозок не переносить, тому у відкритий ґрунт підрощені цибулини евкоміса висаджують, коли мине загроза весняного заморозку.
Місце для посадки евкоміса повинне бути сонячне, захищене від протягів і північного вітру. Ґрунт має бути родючим, пухким, багатим на перегной, без ознак перезволоження. Незважаючи на те, що в Африці еукоміс росте у вологих місцях, вогкості він не любить.
Цибулини евкоміса саджають, так, щоб верхівка перебувала врівень із поверхнею ґрунту. Відстань між сусідніми рослинами 12-15 см.
Посаджені цибулини мульчують мохами, тирсою або корою. Якщо погода тепла, то цибулини евкоміса будуть рости дуже швидко.
Потрібно кілька разів підгодувати евкоміс комплексними мінеральними добривами: до розгортання листів, до початку цвітіння й під час цвітіння. Еукоміс не переносить азотних добрив. Для підгодівлі краще використовувати добриво для кактусів.
Коли еукоміс відростить 5-6 розеточних листів, на світло з’явиться квіткова стрілка. Молоді цибулини утворюють один квітконос, а дорослі - 2-3 квітконоси.
Поливати евкоміс треба рясно й регулярно під час росту й цвітіння, а після зів’янення квіток полив обмежують. Коли листи пожовкнуть полив припиняють - для евкоміса наступає період спокою.
Ближче до осені цибулина евкоміса формує дочірню цибулинку, яку відокремлюють для наступного розмноження в період спокою - восени під час пересадження, після чого молоді рослини підрощують у горщиках. Цибулини викопують до заморозків і заносять у приміщення, вони добре зберігаються взимку в горщику із землею. Горщик можна зберігати в кімнатних умовах, поставивши в темне місце з температурою +10-15°C. Якщо температура зберігання опуститься нижче +10°C, то навесні цибулини евкоміса будуть довго пробуджуватися.
Цибулини, що зимують у горщиках, практично не поливають. Якщо земля занадто суха, то її можна злегка обприскати з пульверизатора.
Коли в горщиках з’являться паростки, їх переставляють у світле місце й починають поливати, стежачи за тим, щоб ґрунт був злегка вологим. Пам’ятайте, при надлишковому поливі цибулини можуть загнити.
Щоб прискорити пробудження цибулини евкоміса, треба занурити її у воду, нагріту до +50°C, додавши декілька крапель стимулятора росту. Коли вода охолоне цибулину висадіть в землю.
Навесні, коли настане тепла погода, евкоміси виносять на свіже повітря: на ґанок, на терасу, на балкон. Можна прикопати горщик до осені в добре дренованому теплому і сонячному місці.
ХВОРОБИ Й ШКІДНИКИ
У наших краях куштувати евкоміс на смак уникають усі шкідники, крім слимаків. Слимаки ушкоджують не тільки листи, але й квітки із цибулинами. Слимаків збирають жменями й знищують у плановому порядку.
Евкоміс не хворіє, але може загнити у вогкості, тому слід уникати перезволоження ґрунту.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 17081 |
© Газета Домовик 2012-2023