Ліани для саду: види й рекомендації з догляду
Квітучі багаторічні ліани є прикрасою будь-якої садової ділянки. Ці найефектніші кучеряві рослини висаджують по периметру альтанок, терас і літніх кухонь, тим самим озеленюючи і прикрашаючи будівлі. Мало того, ліани-багатолітники часто вирощують біля ялин і сосон з прямими стовбурами - обвиваючи їх, ці рослини надають деревам зовсім новий, незвичайний вигляд.
Для простоти всю видову розмаїтість ліан поділимо на багаторічні й однолітні ліани для саду. В обох групах є як декоративні, так і плодові види. Ми поговоримо про найпоширеніші види ліан і почнемо з однолітніх кучерявих рослин для саду.
Ліани-однолітники дуже різноманітні, варто згадати хоча б пасифлору, іпомею, декоративну квасолю, а ще є десятки й сотні інших видів. Поряд з великими відмінностями в зовнішньому вигляді цих ліан, присутні й загальні риси, наприклад, майже в усіх є довгі стебла, від яких майже ніколи не буває бічних відгалужень, зелень і квіти дуже привабливого виду.
Однолітні види служать прекрасною прикрасою для балконів, терас, парканів і власне дачної ділянки.
Кучеряві однолітники варто висаджувати там, де ґрунт часто перекопується. Це має бути сонячне місце, світло необхідне ліанам для гарного розвитку. Видова розмаїтість ліан дозволяє створювати різноманітні комбінації. Ось тільки висаджувати однолітники доводиться щороку заново й одночасно стежити, щоб насіння, що розкидається ними, не проросло в невідповідних місцях, адже ліани можуть запросто витиснути з клумб інші квіти.
Видова розмаїтість ліан дозволяє створювати різноманітні комбінації
Висаджуючи ліани, потрібно подбати про вертикальні опори, у якості яких підійдуть гілки, складені пірамідкою, огорожа, сітки. Опора має бути нетовстою, щоб відросток ліани зміг причепитися до неї.
Доцільно встановлювати опору вже при посадці, тому що опора, яка приставляється до вже пророслої рослини, може зачепити й ушкодити корені. Тому що мова про однолітні ліани, то потреба в утепленні на зиму відсутня, а відносно обрізки - прибираємо відростки, які виглядають явно зайвими.
БАГАТОРІЧНІ ЛІАНИ ДЛЯ САДУ
Тепер перейдемо до багаторічних ліан, яких існує величезна безліч, ми розглянемо кілька популярних видів, розповімо про їхню посадку, зимівлю, обрізку.
ПЛЕТИСТА ТРОЯНДА
За насичений колір листя і довге цвітіння (з літа майже до кінця осені) плетиста троянда користується любов'ю садівників. Квітує вона раз на рік, дуже рясно, на ній завжди можна побачити безліч суцвіть з квітів, що вже розкрилися, і бутонів, які чекають своєї години.
Місце для неї треба підбирати добре освітлюване сонцем, поруч має перебувати міцна опора, бажано дерев'яна, щоб рослина не вимерзала при морозі.
А зима для плетистої троянди - справжнє випробування, адже ця ніжна рослина до сильних морозів не пристосована. Тому потрібно її ретельно вкутати на зиму, щоб зберегти пагони, без яких навесні квітів не побачити. Корінь рослини утеплюють за допомогою деревної тирси, а окремі гілки обгортають нетканим матеріалом.
Після закінчення холодів сухі гілки зрізують, а раз на три роки треба прорідити кущ, щоб звільнити місце для нових пагонів.
КАМПСИС
Це цікава кучерява рослина, у неї надзвичайні квіти, що нагадують за виглядом грамофонну трубу, з якими гармонійно сполучається листя ясно-зеленого відтінку. Кампсис непогано переносить зиму, хоча після неї довго "прокидається", за що його ще називають "сплячою красунею". Період цвітіння кампсиса охоплює все літо.
Кампсис надзвичайно невибаглива рослина, яка не потребує догляду, крім часу посадки, коли вона може не прижитися і загинути. Втім, не варто поспішати з видаленням засохлих на вид саджанців, кампсис може раптово "ожити", тому що його період адаптації буває тривалим, як і після зимівлі. Кампсис, що прижився, швидко розростається, збільшуючись до 10 метрів у розмірах за перші пару років, а років через 4-5 піде поросль від кореня, так що краще його висаджувати в окремих клумбах або у відгородженій частині, щоб обмежити непомірний ріст коренів ушир.
Кампсис досить важкий, йому буде потрібна міцна опора, до речі, його мініатюрні корінці відмінно прилипають до стіни.
Стрижка для кампсиса взагалі не потрібна, хіба що доведеться стежити, щоб вся ділянка не перетворилася на хащу з кампсиса.
АКТИНІДІЯ
Актинідія - на вигляд досить потужна багаторічна ліана, що володіє разом з тим добірністю та красою. Невибаглива, на неї завжди приємно дивитися, навесні - на пишне ніжно-зелене листя, що до осені стає багряно червоним, а взимку на ліані з'являться ягідки жовтогарячого кольору.
Актинідія не вимоглива до якості ґрунту, щоправда, любить сонце та багато світла. Її добре саджати біля північно-східної, східної або західної стіни будинку, паркана. В актинідії, посадженої біля північного боку, цвітіння наступає пізніше, бруньки теж розпускаються пізніше, що служить захистом від весняних заморозків.
Актинідія легко перенесе зиму, якщо в період плодоносіння та цвітіння їй був забезпечений належний догляд, головне в якому для неї - рясний полив.
Обрізка актинідії має вироблятися у відповідний час: у період цвітіння, відразу як перецвіте, і після опадання листя. Молоді рослини обрізають так, щоб надати їм гарну форму, для чого більшість пагонів видаляють, зберігаючи по 2-3 найдужчих. У наступні роки обрізка буде зводитися до видалення слабких і сухих гілок.
ДИКИЙ ВИНОГРАД
Дикий виноград відмінно чіпляється за стіни, будь-які огородження й дерева, тому його широко використовують для вертикального озеленення. Він дуже мальовничо обплітає своїм листям поверхні. А до осені зелене листя поступово червоніє, що виглядає надзвичайно красиво.
Ця рослина прекрасно приживеться практично в будь-якому місці, аби тільки поблизу була опора, по якій вона зможе плестися. Причому опора має бути досить стійкою та міцною, вага рослини досить велика. Зазвичай у ролі опори виступають мотузки, сітки, арматури.
До зими на дикому винограді залишаються лише грона ягід, усе листя обпадає. Буває, що деякі гілки замерзають при сильних морозах, але це не страшно, тому що незабаром від кореня з'являться нові пагони.
Особливого догляду дикий виноград не вимагає, обрізка проводиться там, де гілки, що розрослися, вже не до діла і створюють проблеми. Варто уважно стежити, щоб молоді кущики, що проросли навесні з упалого на землю насіння, не заполонили всю ділянку, витиснувши всі інші види.
ЖИМОЛОСТЬ
Зустрічаються різні види жимолості, одні види не квітують, інші квітують і видають дивно приємні аромати, плоди деяких видів жимолості можна вживати в їжу. Бутони жимолості розкриваються у вечірній час і на їхній аромат злітаються метелики.
Жимолость невимоглива до ґрунту, хоча краще розвиватися буде на суглинних і супіщаних ґрунтах, любить багато світла. Рідко хворіє, більшість шкідників для неї не страшні. Молоді пагони останнього року можуть промерзнути, хоча в цілому зиму жимолость переносить добре. Добре, якщо на зиму пагони жимолості виявляться під опалим листям або глибоким снігом. Молоду рослину перед зимівлею рекомендується зняти з опори, а старі кущі накривають нетканим матеріалом і прикріплюють прищіпками. У принципі, уже для дворічної жимолості утеплення є не обов'язковим, хіба що при дуже низьких температурах буде загроза зледеніння.
Оптимальний час для обрізки кущів жимолості - пізня осінь, проводиться вона за типом проріджування, стара верхівка обрізається, також зрізуються пагони, що лежать прямо на ґрунті.
ВИНОГРАД
Виноградну лозу з її листям насиченого зеленого кольору впізнає кожний. Після цвітіння на лозі з'являються грона ягід, що змінюють поступово колір від зеленого та бурштинового до чорного й бордового. Узимку все листя з винограду обпадає, залишаються лише задерев'янілі батоги, які до наступної весни знову покриються пагонами та листям.
Одне з кращих місць для посадки винограду - біля стіни будинку, по якій виноград, розростаючись, буде плестися. Інший варіант - пустити виноград по перголі, тоді його можна використовувати як прикрасу для альтанки. Саджати рекомендується на західному боці, освітлюваному сонцем у другій половині дня.
Щоб уникнути вимерзання винограду, його треба рясно поливати влітку, а слабкі пагони вчасно обрізати. Також варто утеплити виноград на зимівлю, прикривши корені тирсою або лапником.
Обрізку проводять з метою поліпшити врожайність і одержати пишну крону. Варіанти обрізки залежать від конкретного сорту винограду й географії зростання.
ПЛЮЩ
Це майже найвідоміша багаторічна кучерява рослина. Його велике густо-зелене листя утворить непроникний килим, а от квітів у плюща практично не буває, принаймні, у наших широтах.
Плющ - не кращий вибір для саду, хоч він і невибагливий, але взимку може цілком вимерзнути, а влітку - вигоріти під яскравим сонцем. Проте, у багатьох садах можна побачити стіни, суцільно покриті цією кучерявою рослиною. До речі, з тим же ефектом плющ можна використовувати і як покриття для газону.
Для плюща варто підбирати безвітряне й добре освітлюване містечко. Саджаючи плющ біля стіни, щоб він як покривало накрив її, потрібно вчасно подбати про опору для нього у вигляді решетування або натягнутих мотузок. Перший час треба вказувати йому, у якому напрямку плестися, а потім він продовжить кріпитися до стіни самостійно.
Зимує плющ, не скидаючи свого зеленого одіяння, листя замінюється навесні. Обрізка проводиться відносно пагонів, що виходять за рамки, відведені плющу.
КЛЕМАТИС
Квітує клематис дуже красиво, зовнішні пелюстки можуть бути різних відтінків, які можна підібрати на свій смак при покупці рослини. Внутрішні пелюстки світлі або взагалі білі, кінчики мають забарвлення, як у листя.
Не можна сказати, що клематис вимогливий до умов зростання, але все-таки краще він буде себе почувати на сонячному боці. Важливо, щоб корені були прикриті, в іншому догляд не потрібний. Щоб клематису було зручно плестися, рекомендується відразу встановлювати тканинну (канельовану) сітку, що закріплюється на стійкій опорі. Зачіпками для клематиса служить його листя, якими він буде повзти нагору по сітці.
Зимує клематис добре, скидаючи листя й залишаючись лише з тонкими сухими гілками. Навесні оживає, покривається листям і приймається квітувати.
Садівники радять обрізати рослину, коли вона досягає людського зросту, залежно від сорту клематиса, можуть бути певні нюанси, пов'язані з обрізкою.
ГЛІЦИНІЯ
Ця рослина зростає в південних регіонах. Дечим нагадує кампсис, наприклад, товстим стеблом і пір'ястим листям ясно-зеленого відтінку. Особливо шикарний вигляд гліцинія здобуває, перебуваючи у цвіті, суцвіття в неї можуть бути різного офарблення - блакитні, рожеві, білі, бузкові, і настільки густими, що не роздивишся ні стебел, ні листя.
Примхливість гліцинії стосується не ґрунту, а кліматичних умов, їй потрібне місце без протягів, що добре обігрівається сонцем. У місці, де будете саджати гліцинію, не повинна накопичуватися волога, інакше взимку це приведе до зледеніння стебел і промерзання ґрунту, що неминуче погубить рослину.
Як опора по ідеї має виступати дерев'яна або металева пергола, але в будь-якому разі опору краще робити надійною, у гліцинії потужні батоги і, розростаючись, вона здобуває значну ваггу, яку слабка опора не витримає.
На зиму, щоб уникнути зледеніння стебел, гліцинію, там, де це можливо, вкутують у нетканий матеріал.
Обрізка гліцинії проводиться 2 рази на рік. Восени обрізають молоді пагони наполовину, а влітку, десь в останніх числах липня знову зрізують всі пагони на 2/3 довжини. Обрізка сприяє утворенню більшої кількості бруньок у наступному році.
Ми описали вам кілька розповсюджених видів ліан для саду, можливо, це вам допоможе зробити правильний вибір, але пам'ятайте, що є ще багато інших різновидів кучерявих рослин, так що буде із чого вибрати.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5172 |
Також у розділі «Декоративні рослини » |
© Газета Домовик 2012-2023