Гладіолус - царствена квітка. Можливі проблеми вирощування
На жаль, не тільки квіткарі люблять гладіолуси: шкідники і хвороби їх теж не обходять стороною. Але при правильній агротехніці й за допомогою профілактики цих проблем можна уникнути.
Від грибкових захворювань бульбоцибулини обробляють перед посадкою будь-яким підходящим препаратом. У міру росту рослин протягом сезону всі відстаючі в розвитку, пожовклі, засохлі екземпляри потрібно негайно викопувати із грудкою землі і знищувати. Корисно проводити обприскування розчинами марганцівки або препаратами, що містять мідь. Від багатьох шкідників допомагають обробки різними хімічними засобами (Інта-Вір, Актелік, Фітоверм, Децис, Карате, Конфідор та ін.), які бажано чергувати, щоб уникнути звикання. Інтервал між обприскуваннями - 20 днів.
Зі шкідників особливо часто досаждають трипси, що висмоктують клітинний сік з тканин листя. При цьому на листях з'являються світлі знебарвлені плями, згодом лист засихає. При проникненні в бутони трипси псують квітки. Зі зниженням температури повітря до 10°C комахи опускаються на нижню частину листя, поступово перебираючись під луски бульбоцибулин, де й зимують, харчуючись їхнім соком. Такі бульбоцибулини за зиму засихають. Але якщо зберігати посадковий матеріал при температурі не вище 8°C, то активність трипсів помітно знижується. Крім того, після збирання можна промити бульбоцибулини в гарячій воді (50-55°C) протягом 5 хвилин - цього достатньо, щоб трипси, що сховалися під лусками, загинули.
Доволі сильно може нашкодити посадкам гладіолусів дротянка - личинки жука ковалика. Вони схожі на невеликих черв'ячків розміром 2-2,5 см, тіло їх порівняно тверде, темно-жовтого кольору. Зимують вони глибоко в ґрунті, а навесні виповзають у верхні шари, де харчуються бульбоцибулинами, простромлюючи їх наскрізь, підземною частиною стебла і листя. Дротянка часто переносить збудників вірусних і бактеріальних захворювань.
Навесні, в "голодний" період, можна виловлювати її на принади, прикопуючи в ґрунт на кілька сантиметрів шматочки картоплі або інших коренеплодів. Розподіляти принади по грядці потрібно приблизно на відстані до 1 м, позначаючи ці місця. Через кожні два дні принади оглядають і знищують дротянок, що зібралися там. До речі, дротянка дуже любить пирій, тому його кореневища потрібно вибирати із ґрунту особливо ретельно. Перед посадкою гладіолусів непоганий ефект дають проливання ґрунту рожевим розчином марганцівки або розчином нашатирного спирту (2 столові ложки на відро води на 1 кв. метр). Це відлякує дротянку, змушуючи перебратися в інше місце.
Може нападати на гладіолуси й попелиця, висмоктуючи клітинний сік з листя і попутно переносячи вірусні захворювання. Для боротьби з нею застосовують підходящі препарати.
Для квіток гладіолуса особливо небезпечна гусениця городньої совки, що забирається в ще нерозкриті бутони і виїдає ніжні тканини, спотворюючи квітки аж до повного знищення. Потрібно уважно оглядати квіткові стрілки, що з'являються, і при виявленні ушкоджень вживати заходів: збирати гусениць вручну, якщо їх одиниці, або застосовувати обприскування препаратами від шкідників.
Буває, що підгризають цибулини й молоді корені гладіолусів личинки хруща . Їх відлякують внесенням у ґрунт деревного попелу. У дощову погоду можуть ушкоджувати листя слимаки, від них використовують свіжомелене вапно або метальдегід, опудрюючи ґрунт навколо гладіолусів. У суху спекотну погоду ушкоджувати листя може павутинний кліщ, викликаючи його пожовтіння й усихання. З появою на листях павутинних сіточок потрібно обробити рослини підходящим препаратом.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3300 |
© Газета Домовик 2012-2023