Розведіть у саду рябчиків
Мова йтиме зовсім не про дичину, а про прекрасну багаторічну квітку - рябчик. Латинська назва fritillus, що означає шахівниця або судина, куди складають гральні кості. Усі ці назви пов'язані з формою і забарвленням квітки. У Росії рослина одержала свою назву за подібність з птахом сімейства тетерячих.
Цвітіння рябчиків зовсім нетривале - близько 20 днів. Його початок у більшості видів припадає на другу половину травня. Квітки рябчика великі і звисають парасолькою, начебто опустили голову. Запах у рябчиків специфічний. Його не переносять кроти, землерийки, миші - відмінний спосіб віднадити цих тварин від грядок і квітників.
ПОСАДКА РЯБЧИКІВ
Багато садівників люблять рябчик за те, що це багаторічна рослина і не потрібно мучитися з висадженням щороку. Він розмножується підземними цибулинами, що складаються з 2-6 лусочок, у пазухах яких знаходяться бруньки. Саме з них розвиваються нові цибулини.
Які ж основні правила посадки цибулин рябчиків?
- Час посадки - у вересні-жовтні. Якщо ви саджаєте пізніше, мульчуйте ґрунт і накривайте листям на зиму. Але значно пізніше саджати не можна, інакше рослини не виростуть або просто не зацвітуть.
- Місце посадки має бути сонячним або з півтінню.
- Пам'ятайте, що будь-яке ушкодження цибулини рослини приведе до невдалого результату посадки. Поводьтеся з нею дбайливо й обережно.
- Перед посадкою бажано обробити цибулини розчином марганцівки, наприклад, і присипати деревним вугіллям.
- Не саджайте в занадто вологий і холодний ґрунт, це може викликати загнивання. Якщо є ймовірність застою води в місці посадки - зробіть насип. Необхідно дно лунки для посадки заповнити грубозернистим піском. Дрібний пісок не підійде - є ризик загнивання молодих корінців.
- Глибина посадки визначається, як і у всіх цибулевих, - множимо довжину цибулини на три і саджаємо. Цибулини низькорослих рябчиків саджаємо на глибину близько 12 см, високорослих - близько 20 см.
- Цибулини в лунці краще розташовувати боком і присипати піском - це дозволить уникнути скупчування вологи.
- Ґрунт має бути легким і живильним з додаванням торфу.
РОЗМНОЖЕННЯ
Існує два способи: розмноження насінням і вегетативно. Перший спосіб підходить для всіх видів рослини.
Насіння можна збирати після повного висихання коробочки рослини. Рекомендують його висівати в ґрунт відразу після збору.
Ґрунт має бути живильним, тому що рябчики будуть рости тут кілька років. Щорічно для сіянців вносять підживлення. Глибина посадки насіння - 1 см.
Висівати насіння потрібно в борозни близько 10 см шириною для гарного дренажу. Між рядами має бути така ж відстань. Зверху насіння присипають 2 см шаром торфу. Сходи з'являться навесні наступного року. Уже дворічні цибулинки варто викопувати і зберігати влітку в сухому місці. Це робиться для їхнього захисту від ґрунтової вологи. Це порівняно складний процес, частина цибулин може загинути.
Якщо ви вирощуєте сіянці рябчиків, стійких до вологи їх можна вирощувати на одному місці 4 роки до настання цвітіння, потім розсадити.
Можна застосовувати й інший спосіб - вегетативний.
Одна материнська цибулина здатна бути розділена на кілька нових. У багатьох видів рябчиків основна цибулина збільшується в розмірі й утворює цибулини-дитинки. Саме ці цибулинки до цвітіння доводиться дорощувати кілька років. Цибулинка-дитинка легко відокремлюється від материнської. Можна викопувати цибулини один раз на два роки, тоді відокремлювана цибулина дитинка буде вже більшою і її легко буде відокремити.
Можна й штучно розділити цибулину. Для цього розламуємо цибулину, що складається з двох лусочок, підсушуємо розділені частини. Стійкість до висихання у них більш низька, чим у цілих цибулин, тому висаджуємо їх раніше.
ВИРОЩУВАННЯ І ДОГЛЯД
Догляд за рябчиками дуже схожий з доглядом за ліліями.
Полив здійснюємо, пам'ятаючи, що цибулини навіть відцвілих рослин не повинні бути в сухому ґрунті. Потрібен полив 1-2 рази на місяць.
Підживлюємо рябчики двічі за сезон сухими добривами - у третій декаді квітня і після цвітіння. Під час цвітіння можна у якості добрива використовувати деревний попіл. Його необхідно розсипати навколо рослини, потім її мульчують перегноєм або торфом близько 3 см.
Надземну частину відцвілої рослини необхідно вже в липні зрізати.
Відзначте місце, де ви посадили рябчики, щоб випадково не перекопати це місце.
ВИДИ РЯБЧИКІВ
Рябчики вирощуються людиною як декоративні рослини ще з XVI століття. Серед них є різні види, що діляться у свою чергу на сорти. Забарвлення цих чудесних квітів досить різноманітне.
Рябчик імператорський (F. imperialis) з суцвіттями лимонного або жовтогарячого кольору. Листя гостре і блискуче. Досягає висоти 1 м. Початок цвітіння доводиться на травень.
Рябчик шаховий, або рябчик великий (F. meleagris) з червоно-бурими квітками у вигляді дзвіночків. Усередині квіток цятки, розташовані в шаховому порядку.
Рябчик російський (F. ruthenica) із закрученим у вигляді вусиків верхнім листям. Має високе стебло. Квітує рябчик у березні-квітні.
Рябчик Михайлівського (F. michailowskyi) має бордові квітки з жовтим краєм. Висота рябчика складає близько 20 см.
Рябчик перський (F. persica) посипаний безліччю квітів пурпурного забарвлення. Культурний сорт Ivory Bell має жовто-зелене забарвлення. Висота рослини близько 1 м. Дуже теплолюбний і в середній смузі може зовсім не розквітнути.
Рябчик жовтий (F. lutea), відповідно, має жовті квіти з шаховим малюнком. Низькорослий - висота всього 30 см.
Розводячи рябчиків у себе в саду, не забувайте - вони прекрасно виглядають і як одиночна рослина і у групах. Підходять для висадження на альпійських гірках. Розсаджені в різних місцях клумб, вони також прекрасні. І не засмучуйтеся, що їхнє цвітіння триває всього один місяць - це незабутній період літа.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3162 |
© Газета Домовик 2012-2023