Сколіоз. Як з ним боротися?
Хто не чув про сколіоз? Наївним, здається, питання. Але не поспішайте стверджувати, що вам не потрібні роз'яснення. Не все так просто і легко, тому ми звернемося за порадою до фахівця-ортопеда - доцента, кандидата медичних наук Андрія Ярополковича ЯЦКЕВИЧА.
- Отже, що таке сколіоз, з наукового погляду?
- Усе просто, бічне скривлення хребта називається сколіозом. У чистому вигляді бічне скривлення хребта може спостерігатися у початковому періоді розвитку деформації. Зазвичай воно сполучається з обертанням хребта навколо вертикальної осі (торсією), розвитком кіфозу та утворенням деформації грудної клітини (реберний горб). Тому захворювання називається кіфосколіозом з утворенням реберного горба або без нього.
- А які причини розвитку сколіозу?
- Причинами виникнення сколіозу можуть бути вроджені дефекти розвитку, рахіт, захворювання центральної і периферичної нервової системи, статичні порушення і тому подібні патології. Сколіоз виникає також на фоні вроджених додаткових клиноподібних хребців, уродженого зрощення хребців або ребер, асиметричного перехідного попереково-крижового хребця. Захворювання рахітом супроводжується порушенням фізіологічної осифікації. Якщо до закінчення рахітичного процесу хребет дитини піддається навантаженню, особливо в неправильному положенні (носіння на одній руці, раннє сидіння в зігнутому положенні), то під впливом навантаження хребет деформується: на ввігнутій стороні хребта сила стиску виявляється більшою, ніж на опуклій, тому на ввігнутій стороні ріст хребта буде вповільненим.
У деяких хворих причини розвитку сколіозу встановити не вдається (ідіопатичний сколіоз). Характерними рисами цієї групи сколіозу є виникнення скривлення (частіше у дівчаток) у період до початку статевого дозрівання і відсутність яких-небудь кісткових змін в області деформації.
Укорочення однієї нижньої кінцівки або неправильне положення (приведення, відведення, згинання) спричиняє косе положення таза, внаслідок чого розвивається статичний сколіоз. «Звичний» сколіоз виникає частіше у дітей шкільного віку в результаті тривалого неправильного навантаження на хребет (низькі парти, неправильна поза та інші причини).
- Як здійснюється діагностика сколіозу?
- У хворих, що страждають сколіозом, важливо періодично вимірювати ріст як у положенні стоячи, так і сидячи. Уповільнення темпу росту свідчить про прогресування деформації. Вимірюють окружність грудної клітини, визначають життєву ємність легенів.
При наявності торсії хребта, крім його сколіотичного скривлення, відзначають асиметрію грудної клітини, а у важких випадках - реберний горб, що особливо добре помітний при нахилі хворого вперед. Досліджують рухливість хребта в передньо-задньому і бічному напрямках, а також навколо поздовжньої осі хребта. Якщо сколіоз супроводжується кістковими змінами, рухливість зазвичай буває обмеженою.
У випадках нефіксованого сколіозу при розвантаженні хребта й у положенні лежачи скривлення зникає або зменшується. При фіксованих формах деформації, через стійкі зміни у зв'язковому апарату та кістково-м'язовій системі, при розвантаженні і витяганні хребта сколіотичне скривлення не зменшується. Для виявлення паралітичного сколіозу велике значення має дослідження функції м'язів спини.
Рентгенологічним дослідженням установлюють ступінь сколіозу, а також наявність кісткових змін. Проведені рентгенографії в положенні стоячи, лежачи, а також з витяганням дозволяє визначити, фіксований або нефіксований сколіоз.
На підставі клінічних і рентгенологічних даних умовно розрізняють 4 ступені сколіозу.
При сколіозі І ступеня скривлення, що помітне в положенні стоячи, зникає в положенні лежачи і не визначається рентгенологічно. ІІ ступінь характеризується наявністю нефіксованого сколіозу з кутом скривлення до 25 градусів. При ІІІ ступені - сколіоз фіксований і значно виражений, є реберний горб і кут скривлення від 25 до 40 градусів. ІV ступінь - це важкий фіксований сколіоз із кутом скривлення 40-90 градусів і більше, що супроводжується вираженим реберним горбом.
- Як клінічно проявляється сколіоз?
- При огляді визначають сколіотичне скривлення хребта, а також розташування плечових суглобів і лопаток не на одному рівні. У початковій стадії розвитку сколіозу скривлення може бути виявлене тільки при нанесенні олівцем крапок над остистими відростками на шкірі або при рентгенологічному дослідженні. Спостерігається також асиметрія грудної клітини, а у важких випадках - реберний горб.
Рентгенологічним дослідженням установлюють не тільки ступінь сколіозу, але нерідко і його причину. При вродженому сколіозі такими причинами можуть бути зрощення ребер, додаткові напівхребці, клиноподібні хребці та перехідний попереково-крижовий хребець.
- Чи можлива ефективна профілактика сколіозу?
- Профілактика сколіотичної хвороби складається з комплексу заходів. Це, насамперед, своєчасна діагностика захворювання у найпочатковішому періоді - з появою перших симптомів. Добре себе зарекомендувала система періодичних оглядів дітей у дитячих садах і яслах. Існують спеціальні санаторії і школи-інтернати, де поряд з лікуванням створюється суворий режим. Більшу частину часу, у тому числі й час навчальних занять, діти проводять у положенні лежачи.
Профілактику мають проводити батьки з моменту народження дитини (мати повинна носити дитину по черзі - то на одній, то на іншій руці). У шкільному віці здійснюють контроль за позою дитини як у школі, так і вдома. Низькі, не відповідного росту дитини парти сприяють розвитку сутулої спини, а високі - розвитку косого положення хребта.
- Як проводиться власне лікування сколіозу?
- При лікуванні сколіозу важливо пам'ятати, що чим раніше розпочате лікування, тим повнішим може бути одужання. Початкові форми сколіозу лікуються консервативним шляхом. Величезне значення приділяється способу життя, активним заняттям лікувальною фізкультурою, правильному положенню тіла під час роботи і навчання, чергуванню статичних і динамічних навантажень. Лікувальні програми при сколіозі передбачають сполучення рефлексотерапії з масажем, електроміостимуляцією, вакуумною терапією та загальзміцнювальним лікуванням. При швидкому прогресуванні сколіозу, а також при виражених деформаціях показане оперативне лікування.
Серед оперативних втручань розрізняють операції, спрямовані на зменшення скривлення та фіксацію хребта, операції тільки фіксації хребта, а також операції на ребрах, що переслідують ціль зменшити реберний горб. До операції на ребрах часом вдаються у сполученні з фіксацією хребта. Але все-таки, зрозуміла справа, переважнішою є - профілактика та рання діагностика сколіозу, щоб не довелося прибігати до хірургічних втручань.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 4943 |
© Газета Домовик 2012-2023