Як захистити права пацієнтів лікарень. Консультація юриста
Серед конституційних прав, гарантованих громадянам, особливе місце займає право на охорону здоров'я та медичну допомогу (стаття 49 Основного Закону України). Відразу пригадується відоме висловлення: «здоров'я - це ще не все, але що «все» без здоров'я?»
Дійсно, здоров'я починаєш особливо цінувати, коли занедужаєш. І сьогодні не зустрінеш, мабуть, жодної людини, яка б не зверталася до лікарів за допомогою. Тому тема про права пацієнтів залишається актуальною.
В Україні діє ряд нормативних актів, якими регламентуються права пацієнта - Конституція України, Цивільний кодекс України й Основи законодавства України про охорону здоров'я тощо. Звертаємо увагу на окремі права, які має пацієнт при зверненні за медичною допомогою, і як їх захистити.
ЧИ МОЖУТЬ ПРО ХВОРОБУ НЕ СКАЗАТИ?
Передумовою будь-якого лікування є одержання відповідної на те інформованої згоди пацієнта. Тому, лікар зобов'язаний пояснити пацієнтові в доступній формі стан його здоров'я, мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів, прогноз можливого розвитку захворювання, у тому числі наявність ризику для життя та здоров'я, і отримати згоду пацієнта на лікування. При відсутності інформованої згоди пацієнта на проведення лікування медична допомога вважається допомогою неналежної якості і все це може бути основою для відшкодування пацієнтові шкоди за надання неналежної медичної послуги. Нагадаю: право пацієнта на одержання достовірної та повної інформації про стан свого здоров'я, у тому числі на ознайомлення з відповідними медичними документами, закріплене в статті 39 Основ законодавства України про охорону здоров'я.
Батьки (усиновителі), опікун, піклувальник мають право на одержання інформації про стан здоров'я дитини або підопічного.
Однак практично кожний з нас зазнавав на собі порушення права на інформацію про стан свого здоров'я, а також про застосування методів діагностики, профілактики й лікування, які повинні здійснюватися з нашої згоди. Разом з тим необхідно врахувати, що в певних випадках це виправдано - коли повна інформація може завдати шкоди здоров'ю пацієнта, законодавець дає лікареві право обмежити її. У такому випадку лікар інформує членів родини або законного представника пацієнта, з огляду на особисті інтереси хворого. Так само лікар діє, коли пацієнт перебуває в непритомному стані, коли існує реальна загроза життю пацієнта.
Необхідно підкреслити, що законодавством не встановлено, коли потрібно обмежувати надання пацієнтові інформації, а тому, користуючись таким правом, лікар за своїм розсудом має визначити, чи може та або інша інформація нашкодити здоров'ю пацієнта та чи потрібно її обмежувати.
ЛІКАР ВІДМОВИВСЯ ЛІКУВАТИ...
У відповідності зі статтею 34 Основ законодавства України про охорону здоров'я лікар має право відмовитися від подальшого ведення пацієнта, якщо останній не виконує медичних приписань або правил внутрішнього розпорядку установи охорони здоров'я, за умови, що це не буде загрожувати життю хворого і здоров'ю населення. У цьому випадку лікар не несе відповідальності за здоров'я хворого.
Факт невиконання приписань має бути зафіксованим. Так, наприклад, якщо пацієнт не приходить на запланований лікарем прийом, факт його неявки необхідно зафіксувати у вигляді акту або запису в медичній документації з підписом як мінімум ще двох медичних працівників. Але, призначаючи пацієнтові дату прийому, не завадить зробити запис у медичній карті і взяти з пацієнта відповідний підпис, що він ознайомлений з тим, коли йому прийти на прийом.
Якщо пацієнт стаціонару порушує затверджені в лікувальній установі Правила внутрішнього розпорядку, це також необхідно зафіксувати шляхом складання акту. Наявність таких письмових документів, що підтверджують факт невиконання пацієнтом рекомендацій або порушення Правил внутрішнього розпорядку, дає лікареві можливість на законних підставах скористатися своїм правом відмовитися від пацієнта або виписати його зі стаціонару. Однак, безумовно, все це є можливим винятково за умови, що такі дії не будуть нести загрози здоров'ю та життю пацієнта.
Що стосується відмови від лікування, то таке право має тільки дієздатний пацієнт.
ЧИ МОЖНА ВИБРАТИ ЛІКАРЯ?
Звичайно, змусити вас лікуватися у лікаря, який вам не подобається, неможливо. Стаття 38 Основ законодавства України про охорону здоров'я встановлює: кожний пацієнт, що досяг чотирнадцяти років і звернувся за наданням йому медичної допомоги, має право на вільний вибір лікаря, якщо останній може запропонувати свої послуги, і вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій.
Для зміни лікаря необхідно звернутися з відповідною письмовою заявою на ім'я головного лікаря установи охорони здоров'я, у якій, зокрема, указується суть прохання з обґрунтуванням необхідності зміни лікаря. Керівник лікувальної установи зобов'язаний відреагувати на таке звернення у строки, передбачені чинним законодавством, а саме статтею 20 Закону України «Про звернення громадян».
Однак не варто забувати, що в нашій країні дотепер існує так звана дільничність і відповідним чином відбувається фінансування лікувальних установ. Крім того, у законодавстві вживається словосполучення: лікар «може запропонувати свої послуги», і можна зробити висновок, що лікар вправі, якщо немає можливості, відмовити в лікуванні.
У той же час, звертаємо увагу на такий факт: офіційно видавати лікарняні листки мають право не всі лікарі. Заборона певним категоріям медичних працівників і установам охорони здоров'я їх видавати міститься в пункті 1.5 Інструкції про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян, що затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13 листопада 2001 року № 455. Зокрема, не мають права видавати листки непрацездатності лікарі станцій (відділень) швидкої допомоги, переливання крові, установ судово-медичної експертизи, будинків відпочинку, зубопротезних поліклінік (відділень).
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5177 |
© Газета Домовик 2012-2023