Анігозантос: Кенгурові лапки
Анігозантос на прилавках квіткових магазинах з’явився порівняно недавно. Ставиться сімейству гемодорові (Haemodoraceae). У диких умовах цю ефектну квітку можна зустріти в Західній Австралії. На сьогоднішній день налічується 13 видів анігозантоса. Завдяки не зовсім звичайній формі квітки цю рослину ще називають «лапки кенгуру» (Kangaroo Paws).
Цей вічнозелений багатолітник може досягати у висоту 2 метрів (у диких умовах). Його ременеподібні або ланцетні листочки утворюють прикореневу розетку, а пофарбовані вони в різні відтінки зеленого. На тоненьких стеблах перебувають мітелки з не зовсім звичайними квіточками, які мають величезна подібність із лапами кенгуру й пофарбовані в рожевий, жовтий або зеленуватий колір. Зустрічаються й двоколірні квітки, наприклад: зелено-фіолетові, червоно-чорні, зелено-червоні або помаранчево-жовті. Кінцевий колірний відтінок квіток має пряму залежність від тоненьких волосків, що перебувають на їхній поверхні, а також нерідко вони розташовуються й на частині пагону.
Ця рослина цвіте із травня місяця й по липень. У країнах, де м’які зими, його вирощують як садовий багатолітник.
Якщо зрізати квітку й поставити її у воду, то вона довгий час буде зберігати свою свіжість. Саме тому її так люблять використовувати при складанні різних композицій.
ВИДИ АНІГОЗАНТОСА
Не дуже давно на ринку з’явилися карликові гібриди, які можна благополучно вирощувати в домашніх умовах.
Домашні сорти мають квітконоси, довжина яких може становити від 25 до 50 сантиметрів. Така незвичайна квітка росте досить повільно й через якийсь час утворює сильно розгалужений кущик, на якому є безліч мітелок квіток. Для того щоб рослина цвіла довго, необхідно вчасно видаляти квітконоси, що відцвіли.
ДОГЛЯД У ДОМАШНІХ УМОВАХ
Освітленість. Це досить світлолюбна рослина й у літню пору найкраще перемістити його на вулицю в сонячне місце. У тому випадку, коли йому не вистачає світла (при переміщенні в тінь), анігозантос не цвіте й поступово починає в’янути.
Температурний режим. Не боїться спеки. А також не ушкоджується від невеликого морозу, однак ця квітка не є зимостійкою. У зимовий час її рекомендується помістити в добре освітлену й прохолодну (10-14 градусів) кімнату.
Вологість. Віддає перевагу низькій вологості. Відмінно росте в сухому повітрі квартир у холодну пору року.
Полив. У літню пору поливати рослину треба рясно, але стежте за тим, щоб на листочки не попадала рідина. Квітки можуть обпасти, якщо земля пересохне.
Використовуваний субстрат повинен відмінно пропускати воду, це допоможе уникнути її застою. В іншому випадку на коріннях може з’явитися гнилизна.
Підгодівля. Під час активного росту й цвітіння підгодовують рослина 1 раз в 2 або 3 тижні. У зимовий час добрива в ґрунт не вносять.
ПЕРЕСАДЖЕННЯ АНІГОЗАНТОСА
Молоденькі рослинки не мають потреби в пересадженні. Але вона може проводитися у випадку, коли коріння не вміщуються в горщик. Пересадження проводять в останні весняні тижні, при цьому проводиться поділ старого кущика, що розрісся. Не забудьте про гарний дренажний шар.
Землесуміш. До складу підходящої для анігозантоса землесуміші, входить: листова земля, торф і пісок. Можна використовувати й покупний ґрунт для квітів, тільки до нього рекомендується додати здрібнену кору. У диких умовах дані квіти вибирають кам’янисту або піщану землю. У зв’язку із цим важкий субстрат, який із труднощами пропускає воду, їм не підходить.
ПЕРІОД СПОКОЮ
Період спокою в анігозантоса спостерігається в зимовий час. У цей час йому потрібно забезпечити мінімальний полив, а також припинити внесення добрив у ґрунт. Поставте квітку в добре освітлену прохолодну кімнату.
РОЗМНОЖЕННЯ
Розмножити дану рослину можна за допомогою насіння або розподілом кущика.
Висів насіння рекомендується проводити незабаром після їхнього збору. Але при цьому варто знати, що їхня схожість зберігається протягом декількох років. Висів роблять у невеликий лоток, у який попередньо всипають пісок, перемішаний з торфом. Перші паростки повинні показатися через 15-40 днів. При цьому схожість однаково гарна в різну пору року, при звичайній кімнатній температурі. Незабаром після появи сходів потрібно провести їхню пікіровку в окремі невеликі горщики.
Ділити можна тільки стару квітку, що сильно розрослася. Роблять це у весняний або осінній час, коли закінчиться цвітіння. Корінь ділять за допомогою дуже гострого ножа й акуратно забирають усі старі листочки. У відокремлених часточок потрібно обрізати листя, щоб на половину зменшити випаровування. Під час поливів вода не повинна потрапляти на зрізи, тому що це може стати причиною розвитку хвороби. Щойно посаджені рослини ставлять у притінок і тримають їх там протягом декількох тижнів.
ШКІДНИКИ Й ХВОРОБИ
Якщо вологи в повітрі занадто багато, то на листі анігозантоса можуть з’явиться дуже темні плями. Може поселитися павутинний кліщ.
Можливі проблеми
- Листя витягається й стає блідим - недолік світла. Квітці потрібно багато світла, а в зимовий час її необхідно ставити у світлу й досить прохолодну кімнату.
- Листя стає пониклим й жовтим, а коріння гниле - занадто рясний полив і поганий дренажний шар. Пересадіть квітку в іншу землю й зріжте коріння, що загнило. Зрізи при цьому обробіть здрібненим деревним вугіллям.
- Цвітіння не наступає - недолік світла або недотримання всіх умов періоду спокою.
- У листочків висихають верхівки - надто низька вологість повітря. Після збільшення вологості треба акуратно відрізати сухі кінчики.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 18661 |
© Газета Домовик 2012-2023