Дифенбахія в будинку – добре або погано?

11 липня 2021

Дифенбахія – вічнозелена рослина, що росте в тропіках Південної й Північної Америки. Свою назву одержала на честь ботаніка І.Ф.Дифенбаха.

Уважається досить невибагливою рослиною, але вимогливою до температури й освітленню. Має велике подовжене овальне листя, вирощується як декоративна кімнатна рослина. Росте швидко й ефектно виглядає, але цвіте вкрай рідко, і тільки якщо її влаштовують умови змісту.

Рослина має потужне товсте стебло й шапку з великих листів. Деякі види цього роду можуть кущитися. Дифенбахія часом досягає у висоту два метри, а при штучному запиленні навіть здатна плодоносити ягодами помаранчево-червоного кольору. Основна частина квітки перебуває на верхівці стебла, нижні листочки поступово відмирають.

Дану рослину не рекомендується вирощувати в будинках, де до них будуть мати доступ маленькі діти й тварини. Адже його сік отруйний: може викликати дерматит, опіки горла й шкіри. Взагалі, людство знає більше 60 видів роду дифенбахія.

У домашньому квітництві використовуються тільки певні види:

- дифенбахія Баузе (має листи жовтувато-зеленого кольору, овальні за формою);

- дифенбахія Ерстеда (характерні зелені листи іноді з яскравими плямами, овальної гострої або витягнутої серцеподібної форми);

- дифенбахія Сегуіна або плямиста (має широку листову пластину, більш витягнуту або широку ланцетну за формою із звуженими кінчиками).

Рослині потрібний регулярний помірний полив і добриво. Незайвим буде й обприскування листів, адже на батьківщині дифенбахії висока вологість і їх потрібно рятувати від пересихання. Рослина любить тепло й багато світла, але погано переносить пряме влучення сонця й наскрізний вітер.

Оптимальний температурний режим, що підходить для росту, – не нижче 17-18 градусів. Надлишковий полив може приводити до захворювання рослини або гниттю стовбура. У теплу пору року квітку можна винести на вулицю, але сховати від потрапляння прямого сонця. При недостатньому освітленні рослина починає тягтися й перетворюється в тонке й ламке дерево.

При пересиханні повітря листи й стебло може бути уражене павутинним кліщем. Позбутися цих шкідників можна за допомогою обтирання мильним розчином і теплими обмиваннями. Так само як і інші рослини, дифенбахія може страждати грибковими захворюваннями через зайвий полив. Для порятунку квітки потрібно оглянути коріння на предмет гниття, потім ушкоджені частини зрізати, обробити порошком активованого вугілля й пересадити в новий ґрунт.

Дифенбахії легко розмножуються посадкою шматочка товстого стовбура. Щоб рослина краще прижилася, слід використовувати суміш ґрунтів: пісок, торф’яну, листову й більшу частину дернової землі. Можна додати вугілля деревне й цегельну крихту. Протягом усього періоду вирощування дифенбахію необхідно підживлювати комплексом добрив.

Так само як і у всіх рослин, вирощування дифенбахій має позитивні сторони. По-перше, цей вид є очисником повітря: ефективно очищає середовище від формальдегіду, речовини, яка використовується у виробництві меблів. По-друге, дана рослина здатна воложити повітря, випаровуючи спожиту рідину, і очищати будинок від запилення.

Незважаючи на всі плюси цієї квітки, вона має один, але істотний мінус – отруйний молочний сік. Потрапляючи на шкірні покриви, сік здатний викликати роздратування, а особливо небезпечним він є для ротової порожнини й очей. При контакті людині загрожують множинні набряки, сліпота й втрата можливості говорити.

Незважаючи на це, сік дифенбахії не здатний сильно нашкодити дорослій людині, адже ніхто не захоче з’їсти листочки. При потраплянні на руки або обличчя можуть виникати невеликі почервоніння (виразки), які через певний час пропадуть. Тому при роботі з дифенбахією слід користуватися рукавичками, а по закінченню – добре помити руки під теплою водою з мийним засобом.

Для маленької дитини наслідки будуть куди більш серйозними. Потрапляючи в організм, сік дифенбахії може викликати втрату мови, сліпоту, запаморочення й втрату орієнтування в просторі, а також отруєння. Не менш небезпечною ця квітка є й для домашніх вихованців. Тварина, що вкусила листи, одержить набряк гортані. Але в основному улюбленці чують запах отруйного соку й навіть близько не підходять до рослини.

У цілому, дифенбахії можна вирощувати в домашніх умовах, але слід пам’ятати про негативні сторони. А виходить, у будинку, де є свійські тварини й маленькі дослідники, цю рослину слід піднімати на шафи або ж підвішувати на стіни, щоб уникнути небезпеки для здоров’я чотириногих і маленьких мешканців.

Відомі можливості алергійних реакцій, що представляють високу небезпеку для здоров’я, але таких випадків – одиниці, і виникають вони тільки через індивідуальну непереносимість соку.

Використовуючи дифенбахію для декорування власного будинку, слід дотримуватися заходів безпеки або ж обзавестися менш небезпечною зеленою прикрасою.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 993 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Кімнатні рослини»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс