Як виростити мікрозелень: 6 способів, які може спробувати кожен

23 січня 2022

Відносно нове віяння нашого життя — мікрозелень. Це чудесний продукт, що заряджає організм корисними речовинами, особливо дефіцитними в період зимових коротких похмурих днів і березневого авітамінозу.

Напевно ви звернули увагу, що в просунутих супермаркетах і торгових центрах з’явилися полки пишних лоточків з ніжною зеленню. Однак ціни кусаються… Гарна новина полягає в тому, що оздоровити себе й свою родину зовсім не складно. Розглянемо способи самостійного вирощування мікрозелені не відходячи далеко від кухонного стола.

У ҐРУНТІ АБО ІНШОМУ СУБСТРАТІ

Це самий популярний спосіб вирощування, тому що більшістю домашніх городників сприймається як найбільш логічний. Необхідна широка ємність. Дренажні отвори в ній робити потреби немає. Замочуємо насіння, строк залежить від культури. Наприклад, для крес-салату досить 15-20 хвилин. Горох, маш замочують на 12-18 годин. Мангольд, соняшник, буряк — на 8-12 годин. Насипаємо небагато вологої садової землі або ґрунту для розсади (той, що продається для домашнього квітництва, краще не брати), достатньо шару товщиною 3-4 см. Густо розкладаємо насіння, рясно змочуємо їх з пульверизатора, небагато присипаємо землею й накриваємо ємність із посівами прозорим укриттям — це може бути скло, пластикова кришка, харчова плівка, пакет, банка.

Виставляємо контейнери на світле підвіконня. Після появи паростків укриття можна зняти. Догляд полягає в обприскуванні зелені 2-3 рази в день. Далі надходимо відповідно до вирощуваної культурі: даємо відрости тільки сім’ядольним листкам і зрізуємо — або чекаємо появи 1-2 справжніх листиків і вживаємо в їжу. Готова мікрозелень може зберігатися в холодильнику 6-7 днів. Потрібно зауважити, що на правах ґрунту для посіву насіння може виступати й інший подібний матеріал — вермикуліт, перліт, кокосовий субстрат і т.п.

НА ПАПЕРІ

Строк вирощування мікрозелені недовгий, усі поживні речовини мініатюрна рослина одержує із запасів насіннячок. Тому основою можуть стати м’який гігроскопічний папір (наприклад, туалетний) або паперові кухонні рушники. Існують варіанти.

Варіант 1

Беремо неглибокий лоток, кладемо на його дно папір, рясно змочуємо. Розкладаємо підготовлені насіння, робимо прозоре вкриття й виставляємо на підвіконня. Не можна наливати занадто багато води: насіння не повинно плавати в ній. Після появи сходів укриття забираємо й підтримуємо папір завжди вологим, не даємо йому пересихати. Для цього 2-3 рази на день необхідно обприскувати сіянці.

Варіант 2

Беремо туалетний папір, додатково до нього нарізаємо смужки поліетилену такої ж ширини. Кладемо поліетилен, зверху — смугу туалетного паперу. Гарненько змочуємо з ручного обприскувача, а краще — зі спринцівки або шприца. По краю, небагато відступивши, розкладаємо насіння. Потім акуратно скручуємо в рулончик паперову основу разом із плівкою, ставимо в банку або склянку й наливаємо небагато води. На ємність надягаємо пакет або накриваємо її прозорою пластиковою склянкою. У таких рулончиках мікрозелень відмінно росте, і навіть поливи-обприскування не потрібні. Головне — стежити, щоб у ємності завжди була вода.

НА ВАТІ АБО ВАТЯНИХ ДИСКАХ

Як основу для посіву насіння можна взяти вату. Матеріал чистий, зручно розкладається шаром необхідної товщини, відмінно усмоктує воду. Його необхідно укласти в підходящу ємність, гарненько зволожити й розмістити попередньо замочені насіння. Потім — улаштувати міні-парничок із плівки до появи сходів. Надалі все як звичайно — дорощувати сіянці до необхідного розміру, регулярно обприскуючи їх і не даючи висохнути ватяній основі.

Для посіву мікрозелені можна взяти не саму вату, а більш зручні ватяні диски, які напевно найдуться в кожної жінки. Розкладаємо їх на дно контейнера в один шар, змочуємо водою й розсипаємо насіння. Зверху їх обприскуємо й накриваємо прозорим укриттям. Через 1-2 дня з’являються паростки, і тоді укривний матеріал можна зняти.

МАРЛЯ, НЕТКАНІ СЕРВЕТКИ Й КО

Такі матеріали відмінно підійдуть для нашого завдання. Марлю потрібно скласти в кілька шарів, зволожити й посіяти насіння. Далі звичайний догляд — підтримка оптимальної вологості. Після достатнього відростання зелені її іноді вдається вийняти разом з коріннями, яке теж мало більшу харчову цінність.

В аптеці можна придбати синтетичні медичні одноразові серветки — дуже зручно для одержання абсолютно чистого продукту. Подібне полотно найдеться й у супермаркетах у вигляді кухонних серветок у рулоні — теж годиться. Відрослу зелень зрізуємо близько до основи.

У СКЛЯНІЙ БАНЦІ

Виростити порцію мікрозелені можна у звичайній банці. Для цього потрібно взяти чисту ємність, насипати в неї насіння й залити водою на добу для набрякання.

Далі беремо шматок марлі або іншого підходящого сітчастого матеріалу, затягуємо горлечко банки й закріплюємо гумкою або чимсь подібним. Після набрякання насіння зливаємо воду й промиваємо насіння, не знімаючи сітки. Потім перевертаємо банку нагору дном і встановлюємо на піддон під кутом близько 30, щоб стікала вода. Догляд полягає в промиванні насіння, що проростають, і паростків чистою водою 2-3 рази в день. У стані спокою банка повинна бути завжди у вихідному положенні — нагору дном і під нахилом.

У продажі можна знайти спеціальні баночки для вирощування корисних паростків. У них зручні довговічні сітчасті кришки, іноді в комплекті їх буває цілий набір — із гніздами різного розміру для різних культур.

У ПРОРОЩУВАЧІ

Звичайно, коли інформація про користь мікрозелені, а також про її просте вирощування поширилася по Мережі, виробники відреагували майже блискавично. У продажі з’явилися спеціальні пристосування для домашнього виробництва швидких зелених вітамінів. Деякі мають досить складне обладнання й коштують досить недешево — інші прості й функціональні. Гідропоніка ідеально підходить для вирощування мікрозелені. Враховуючи, що ніякі додаткові живильні речовини не потрібні, використовуємо просту воду. Правда, потрібно мати на увазі, що якщо у вас із крана тече жорстка вода, то для вирощування мікрозелені краще брати покупну питну.

В основі простого пророщувала лежить ємність для води, у яку вставляється сітчастий піддон. Він може мати гнізда однакового розміру, бути поділеним на зони для великого і дрібного насіння або забезпечуватися додатковою серветкою для пророщення дуже дрібного посівного матеріалу. У ємність наливаємо воду так, щоб вона була на рівні сітчастої підставки. Вставляємо піддон, розкладаємо насіння й накриваємо прозорою кришкою, яка теж іде в комплекті. Залишається стежити за проростанням насіння і рівнем води: паростки не повинні зазнавати дефіциту вологи.

Для мікрозелені можна пристосувати звичайне сито, а також зробити пророщувач своїми руками з підручних засобів. Годиться, наприклад, пластикова тара від продуктів харчування.

ЯКЕ БРАТИ НАСІННЯ

Часто виникає питання, які культури підходять для вирощування в якості мікрозелені. Відповідь: будь-які! Тут немає практично ніяких обмежень, усе залежить тільки від вашого смаку. Виключення — квасоля: її паростки містять токсичні речовини, якими можна отруїтися. Багато хто вибирають швидкозростаючі культури. Одні мають ніжні тонкі паростки (рукола, салати, редис), а інші, такі як горох і соняшник, радують кріпенькою зеленню. Іноді культура, яку ви й не подумали б виростити у своєму звичайному городі, завойовує серце у вигляді мікрозелені. Тому потрібно пробувати й відкривати для себе нові смаки.

Спробуйте виростити в якості мікрозелені найнетиповіші для цього культури, наприклад амарант овочевий, капусту червонокачанну, дайкон, конюшину або соняшник.

МОЖЛИВІ ПРОБЛЕМИ

Як правило, за своє коротке життя мікрозелень не встигає занедужати. Однак у деяких випадках можуть траплятися невдачі. Головна з них — поява цвілі. Причин може бути кілька. У першу чергу це посів неякісного насіння — заражених паразитами або хворобами. Тому якщо ви сієте сумнівний або зібраний самостійно матеріал, те краще попередньо знезаразити його: провести попереднє замочування в розчині соди (1 г на 200 мл) або борної кислоти (0,2 г на 1 л) на добу.

Чистим повинне бути й обладнання для пророщення. Усі ємності необхідно ретельно промивати після кожного збору врожаю, а також час від часу дезінфікувати. Вату, серветки або іншу основу не варто використовувати повторно. Ґрунт може застосовуватися кілька разів, але її варто прожарювати перед черговим посівом або проливати розчином марганцівки.

Цвіль може з’явитися при занадто густому посіві (у кілька шарів): так порушується провітрювання паростків. Росту патогенних грибів сприяє й надлишкове освітлення. Для рослин, що пробуджуються, воно не потрібно, а цвіль, навпаки, одержує додатковий стимул. Уникнути цих проблем нескладно — достатньо просто уважно стежити за процесом, і у вас буде свій особистий вітамінний урожай, вирощений прямо на кухні.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 7125 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс