У винограду вимагають догляду стебло, бруньки та навіть корені
Цінність винограду визначається насамперед удалим сполученням смакових якостей плодів і їх живильними та дієтичними властивостями.
Плоди винограду містять глюкозу, фруктозу, що легко засвоюються, органічні кислоти: винну, яблучну, лимонну, щавлеву та інші. Крім органічних, у соку ягід міститься до 1,5% мінеральних речовин: калій, натрій, фосфор, залізо, йод, алюміній, бром, бор і багато інших макро- і мікроелементів. Плоди винограду багаті вітамінами А (каротин), В1 (тіамін), В2 (рибофлавін), В6 (адермін), С (аскорбінова кислота).
Коренева система винограду представлена корінням, що розвинулося на вузлах живця або відводка. Кожний з цих коренів розгалужується й обростає дрібними корінцями - мочками. Ближче до їхніх кінців розташовуються обростаючі корінці, які майже по всій поверхні взаємодіють із ґрунтом. Вони складають активну частину кореневої системи, поглинають із ґрунту воду та мінеральні живильні речовини.
При вирощуванні винограду завжди потрібно прагнути до створення сприятливих умов для розвитку поглинаючих коренів - вчасно обробляти ґрунт, вносити добрива, поливати кущі тощо.
Стебло у дикого винограду (ліана) може досягати великої довжини. У культурі ріст винограду обмежують, і стебло його являє собою вертикальний або похилий стовбур - штамб (багаторічна частина) з відгалуженнями (рукавами). Найбільш молоду частину стебла складають однолітні пагони, що несуть вічка або бруньки, з яких розвиваються пагони з листям.
Зростаючий зелений пагін несе листя, суцвіття, вусики, пасинки та бруньки. Суцвіття, як правило, утворюються в зоні другого-десятого міжвузля, а вище їх до вершини пагона розвиваються вусики. У пазухах листя знаходяться пазушні бруньки, з яких розвиваються пасинки. Вони більш морозотривкі, чим основні пагони. У випадку загибелі останніх пасинки можуть бути використані для одержання врожаю. Окремі сорти з коротким вегетаційним періодом і гарною пасинкоутворюючою здатністю дають другий урожай на пасинках. Біля основи пасинків закладаються зимуючі вічка. Зимуюче вічко складається, як правило, з однієї центральної або 2-5 бруньок, що заміщають, прикритих захисними лусочками і волосками, а також у бруньках пасинка знаходяться зародкові суцвіття. Кількість їх залежить від метеорологічних умов року, агротехнічного стану рослин.
Навесні розвиваються в основному центральні бруньки. Можливо й утворення пагонів з бічних бруньок вічка. При ушкодженні центральних бруньок бруньки, що заміщають, дають початок новим пагонам. Нерозвинені бруньки зимуючих вічок обростають тканинами, перетворюються на сплячі і можуть не розвиватися кілька років. При масовій загибелі зимуючих вічок зі сплячих бруньок пробуджуються порослеві пагони (жировики), які використовують при відновленні надземної частини та для прискореного формування кущів.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8496 |
© Газета Домовик 2012-2023