Хрін на дачній ділянці
Городній хрін - багаторічна рослина з товстими, сильно розвиненими кореневищами і великим довгастим листям. Рослина холодостійка, добре перезимовує в ґрунті, рідко дає насіння, тому розмножують його переважно вегетативним способом - діленням кореневищ.
Свіжі кореневища хрону використовують для готування приправи до м'ясних і рибних страв, додають у соуси, і - як пряність при засоленні та маринуванні овочів.
Хрін містить велику кількість вітаміну С (до 200 мг на 100 г загальної маси) і особливу органічну речовину - алілову гірчичну олію, що надає йому гострий смак і специфічний запах. Крім того, він містить вітаміни РР, В2, В6, В8, В9. Листя хрону накопичують багато каротину (115 мг %).
Хрін поліпшує процес травлення і стимулює виділення шлункового соку. У народній медицині хрін часто використовують при ангіні та лікуванні радикуліту. У деяких країнах його застосовують як сечогінний засіб.
СОРТИ ХРОНУ
У культурі розповсюджений хрін звичайний (городній) Латвійський, Ростовський, Суздальський, Волховський, Атлант.
Хрін (лат. Armoracia) - невеликий рід багаторічних трав'янистих рослин сімейства Капустяні. Батьківщиною хрону вважають південно-східні країни узбережжя Середземного моря. У дикому виді зустрічається в Західному Сибірі, на Північному Кавказі, у європейській частині Росії переважно у вологих місцях, по берегах річок.
АГРОТЕХНІКА ХРОНУ
Під хрін необхідно відводити родючу, добре заправлену органічними речовинами земельну ділянку із суглинним або супіщаним ґрунтом, придатними є також осушені торфовища.
Восени під хрін вносять гній або компост - 1-2 відра на 1 м2 - і мінеральні добрива: 50 г суперфосфату, 20 г хлористого калію на 1 м2. Сильнокислі ґрунти необхідно вапнувати. Добрива зашпаровують лопатою на глибину перегнійного шару.
Хоча хрін як багаторічна рослина може рости на одному місці до 5 років і більше, вирощують його переважно в однолітній культурі, тобто саджають навесні, а врожай збирають восени, одержуючи споживчі кореневища в тому ж році. Багаторічне вирощування не рекомендується через те, що корені хрону, починаючи з другого року, деревіють, сильно гілкуються, дрібніють і стають непридатними в їжу.
Восени кореневища хрону викопують (якщо є дворічні рослини, то з їхніх товстих коренів зрізують однорічні прирости), зв'язують у пучок і зберігають прикопаними в ґрунті на городі або в льосі у вологому піску.
Можна заготовлювати живці і навесні від перезимованих рослин, але в цьому випадку викопують кореневища як тільки розмерзнеться ґрунт, і відразу висаджують у заздалегідь підготовлений ґрунт.
При відсутності свого посадкового матеріалу заздалегідь купують на стороні кореневища хрону, ріжуть їх дрібними частинами довжиною 3-4 см і ранньою весною висаджують на городі. До осені на відрізках утворяться молоді однолітні прирости, з яких заготовляють посадковий матеріал нормальної довжини.
ПОСАДКА ХРОНУ
Для вирощування товарних кореневищ кращим посадковим матеріалом є відрізки однолітніх коренів довжиною 25-30 см, діаметром 0,5-1 см. Щоб при посадці не переплутати морфологічно верхню і нижню частину живців, під час заготівлі посадкового матеріалу прилягаючу до основного кореня частину обрізають перпендикулярно до поздовжньої осі, а нижню - косо. Для посадки на 1 м2 необхідно заготовити 4-6 живців.
Перед посадкою усі бічні корені і бруньки у живців видаляють грубою мішковиною або тильною стороною леза ножа, залишаючи лише бруньки на обох кінцях живця довжиною по 1-1,5 см для розвитку коренів і листя хрону. Рано навесні живці висаджують у відкритий ґрунт. Саджати хрін найкраще на гребенях, особливо це важливо на ґрунтах з неглибоким перегнійним шаром і занадто зволожених. Гребені нарізають лопатою на відстані 60-70 см один від одного. Саджають живці уздовж гребеня з нахилом під кутом 30°, під кілочок на відстані 30-40 см один від одного. Верхня частина живця повинна знаходитися на 2-3 см нижче рівня вершини гребеня, а нижня - на 15-17 см. Посаджений живець злегка притискають ногою для створення більш щільного контакту із ґрунтом. Необхідно стежити за тим, щоб живці при посадці були правильно орієнтовані у відношенні морфологічно верхньої та нижньої частин.
ДОГЛЯД ЗА ХРОНОМ
У міру ущільнення ґрунту і проростання бур'янів виконують розпушування ґрунту. Пізніше, з появою листя хрону, просапують і рихлять у міжряддях. При гребньовій посадці хрін за літо кілька разів підсапують. 1-2 рази його підживлюють добривами: 20 г сечовини, 40 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 м2.
ЗБІР УРОЖАЮ
Листя хрону починають обривати в липні - вересні для використання як спеції при солінні та маринуванні огірків і помідорів. Збирання кореневищ виконують пізно восени (наприкінці жовтня) до замерзання ґрунту або рано навесні наступного року (до появи листя). При осінньому збиранні спочатку у хрону зрізують листя, а потім підкопують кореневища садовими вилами і вибирають їх вручну.
При збиранні хрону необхідно ретельно вибирати із ґрунту всі кореневища, щоб він не перетворився у злісний бур'ян на городі.
Урожайність кореневищ хрону становить 1,5-2 кг з 1 м2, з яких 60% придатні для споживання в їжу (діаметром від 1,5 см і більше), а інші використовують як посадковий матеріал для посадки навесні майбутнього року. Корені діаметром менше 0,5 см ідуть у відходи.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8195 |
© Газета Домовик 2012-2023