Гігрома: що з нею робити?

22 серпня 2018

Якщо суглоб болить і пухне, рідиною наповнюється, говорять про гігрому. Щоб розібратися, як поводитися в такому випадку і що робити конкретно, ми звернулися по допомогу до фахівця - лікаря-хірурга вищої категорії Василя Івановича Клєткіна.

- Гігрома - це скупчення серозно-слизової або серозно-фібринозної рідини в порожнині навколосуглобової або синовіальної сумки, що тільки-но утворилася, має вигляд пухлиновидного утворення.

Гігрома може протікати за типом водянки синовіальної сумки без вираженого запалення, але в деяких випадках рідина, що протікає в просвіт синовіальної сумки, має серозно-фібринозний або геморагічний (кров'янистий) характер. У тому випадку, коли гігрома розвивається в синовіальній сумці, розташованій поверхово, її стінки є стовщеними, нерівними, часто здобувають щільність хряща і спаюються з навколишніми тканинами. Якщо ж гігрома розвивається в глибоко розташованій синовіальній сумці, її стінки не досягають істотної товщини і не спаяні з навколишніми тканинами.

У фазі серозного запалення відзначається поява лімфоїдних і лімфоцитарних інфільтратів (скупчення в тканині клітинних елементів лімфоїдної і макрофагальної систем), а також окремих розростань сполучної тканини у внутрішньому шарі стінки синовіальної сумки. Крім того, іноді спостерігаються вогнища крововиливів і некрозу (омертвіння), у яких відбувається відкладання вапна.

У фазі проліферативного запалення грануляції (соковита тканина яскраво-червоного кольору, із зернистою поверхнею, що розвивається при загоєнні ран і вогнищ запалення) починають вистилати внутрішню поверхню синовіальної сумки й утворюють ворсинчасті розростання, тим самим формуючи тяжі, перемички та кишені, які розділяють порожнину сумки на ізольовані камери.

Дрібні гігроми, як правило, містять усередині густу масу, а великі - серозну рідину з домішкою крові та її згустків, а також кристалів холестерину і так званих рисових тіл.

- Які причини виникнення гігроми?

- Гігроми з'являються внаслідок хронічного бурситу (запалення слизових сумок переважно в області суглобів) або хронічного тендовагініту (запалення сухожильної піхви - сполучнотканинних оболонок, що оточують сухожилля) за умови, що запальний процес супроводжується рясним пропотіванням із дрібних кровоносних судин багатою білком рідини.

Як правило, гігроми можуть розвиватися на ділянках тіла, які постійно зазнають регулярної травматизації або тривалого тиску, що відбувається в осіб певних професій або ж у результаті носіння неадекватно підігнаного взуття, протезів і так далі. У зв'язку із цим гігроми спостерігаються переважно в синовіальних сумках, розташованих поверхово і, отже, більш підданих механічному впливу, наприклад, на тильній поверхні променевозап’ястного суглоба і на тильній стороні стопи. Так, досить часто гігрома зап'ястя виникає у жінок після пологів, що обумовлене тим, що вони починають регулярно брати дитину на руки, тим самим навантажуючи свої зап'ястя. Однак частіше гігроми зустрічаються у чоловіків.

- Які симптоми характерні для гігроми?

- Клінічна картина багато в чому залежить від розмірів гігроми. Пацієнти з невеликими гігромами, як правило, не пред'являють скарг. У міру збільшення розмірів гігроми з'являється тупий біль в області відповідної синовіальної сумки, обумовлений її розтяганням, що підсилюється при фізичному навантаженні.

У випадку здавлення гігромою судинно-нервових пучків приєднуються гіперестезії (підвищена шкірна чутливість) і парестезії (відчуття оніміння шкіри, повзання мурашок та інші при захворюваннях нервової системи, периферичних судин), невралгічні болі та венозний застій.

При огляді шкіра над гігромою гладка і рухлива, а при гігромах, що виникають на ґрунті обумовленим професійною діяльністю хронічної травматизації, шкірні покриви часто стовщені і шорсткуваті на дотик.

У випадку відсутності запалення в стінці синовіальної сумки при пальпації (обмацуванні) гігрома визначається як малохворобливе утворення округлої форми, що обмежено зміщається та має гладку поверхню і м’яко-еластичну консистенцію.

У випадку наявності гіперкератозу (надмірного стовщення рогового шару шкіри внаслідок тривалого тиску, тертя) і проліферативних змін у стінці синовіальної сумки гігрома може ставати щільною і малорухомою. У деяких випадках можливо визначити наявність передатних хвиль з одного боку при нанесенні легких уривчастих ударів іншою рукою по протилежній стороні стінки гігроми (феномен флуктуації).

- Які трапляються ускладнення гігроми?

- При мимовільному розкритті гігроми або ж розкритті її в результаті зовнішнього травматичного впливу спостерігається тривале виділення вмісту гігроми через отвір, що утворився.

У деяких випадках при випадковому або навмисному травмуванні гігроми розкриття її синовіальної оболонки назовні не відбувається, а рідина продавлюється в порожнину суглоба. Можливий розрив оболонки гігроми зі спорожнюванням її вмісту в навколишні тканини. Після такого роздавлювання гігроми оболонка її згодом відновлює свою цілісність і здобуває герметичність, це приводить до того, що гігрома знову наповнюється рідиною, іноді на місці однієї роздавленої гігроми можуть виникати декілька.

У випадку несприятливого розвитку подій в області гігроми, що піддалася травмуванню, може виникнути запальна реакція, аж до розвитку нагноєння при приєднанні інфекції. При цьому клінічна картина характеризується класичними місцевими та загальними ознаками запалення.

- А як проводиться лікування гігроми?

- На початку захворювання можливе застосування консервативних методів лікування, призначення яких можливо лише за умови тривалого звільнення від фізичної праці, пов'язаної з постійною травматизацією ураженої синовіальної сумки.

Консервативне лікування зводиться до застосування тепла, парафінових і грязьових аплікацій, рентгенотерапії й опромінення ультрафіолетом. Можливе застосування кількаразових пункцій гігроми з аспірацією (відсмоктуванням) її вмісту, а також уведенням у просвіт глюкокортикостероїдів, після чого необхідне накладення компресійної пов'язки.

Консервативні методи лікування у великої кількості пацієнтів виявляються неефективними, тому що, незважаючи на тимчасовий успіх, часто виникають рецидиви гігроми.

Найбільш ефективним методом лікування гігроми є оперативне втручання (бурсектомія).

- Які показання служать підставою для операції?

- Це, насамперед, болючий синдром, особливо при рухах у суглобі, обмеження при згинанні суглоба й навантаженнях на нього, швидке збільшення розмірів гігроми. Також може служити показанням і косметичний дефект, тобто неестетичний зовнішній вигляд.

Оперативне втручання проводиться під місцевим знеболюванням в амбулаторних умовах і за тривалістю займає близько 30 хвилин. У ході операції виділяється капсула гігроми до самого місця з’єднання її ніжки із суглобом і повністю видаляється разом зі вмістом. Накладаються шви, які знімаються на 7-10 день після операції. При великих розмірах гігроми та складній локалізації операція проводиться під загальним знеболюванням в умовах хірургічного стаціонару.

- Чи існує профілактика гігроми?

- Профілактика гігром зводиться до здійснення заходів, що дозволяють виключити регулярну травматизацію суглобів під час трудової діяльності, а також до лікування захворювань, здатних приводити до появи гігром (хронічні бурсити, хронічні тендовагініти).

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 220 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...