Бурхливе всецвітіння може викликати сінну лихоманку

3 червня 2015

Весна й літо - час сезонних алергійних ринітів і ринокон’юнктивітів (полінозів), які викликаються пилком квітучих рослин. Поліноз – захворювання, що здавна відоме в народі як сінна лихоманка. На жаль, але за даними ВООЗ, від цих проблем у світі страждають близько 10 відсотків людей, так що нескладно уявити, скільки наших земляків зазнають дискомфорт у цей період року. Про сінну лихоманку і шляхи її подолання ми попросили розповісти алерголога - доктора медичних наук Інну Володимирівну Гогунську.

- Інно Володимирівно, як же проявляється сінна лихоманка?

- Розвивається набряк слизової оболонки і збільшуються виділення з носа, підвищується сльозоточивість, турбують - сверблячка в області носа, піднебіння і очей, нав'язливим стає чхання, нерідко піднімається температура. Часто виникає припухлість вік і з'являються темні круги під очима.

- Чим це загрожує постраждалому?

- У першу чергу, дискомфортом. Хоча симптоми, що розвиваються, не є загрозливими, вони створюють помітні проблеми: різко знижуються працездатність і якість життя. До того ж полінози є провісниками можливого розвитку більш важких захворювань, які завершуються інвалідністю (наприклад, бронхіальною астмою).

- Люди якого віку є найбільш вразливими для алергійних ринітів?

- Серед хворих переважно люди молоді - 15-25 років. Для захворювання характерне щорічне сезонне загострення внаслідок гіперчутливості до пилка дерев, злакових трав, цвілевих грибів.

- Які ще зовнішні фактори можуть спровокувати розвиток недуги?

- При полінозі алергенами може виступати не тільки пилок квітучих рослин, але й, на фоні зниженого імунітету та гіповітамінозу, продукти з алергенними властивостями. Я маю на увазі - мед, насіння, рослинна олія, горіхи, полуниця, цитрусові, кавуни та дині. Викликати поліноз можуть також медичні препарати, що містять лікарські трави.

- А як розвивається це захворювання?

- Основним механізмом його розвитку є алергійна реакція негайного типу. Через контакт організму людини з алергеном розвивається реакція гіперчутливості з переважно опосередкованим вивільненням гістамінів та інших медіаторів.

- Поясніть, будь ласка, що ж відбувається з організмом, доступною мовою...

- Гістаміни являють собою хімічні сполуки, які виробляє організм для боротьби з алергеном. Саме в місцях контакту з алергеном і виникають припухлості, запалення, набряки.

- Які засоби боротьби з алергійним ринітом застосовуються сьогодні?

- Лікування сезонного алергійного риніту передбачає, насамперед, усунення контакту з алергенами, а також медикаментозну терапію і специфічну імунотерапію.

- Давайте почнемо із превентивних заходів.

- Профілактику варто починати за 2-3 тижні до початку цвітіння. З лікарських найбільш надійними засобами є препарати кромогліциєвої кислоти. Відповідно до рекомендацій Міжнародного консенсусу з лікування алергійного риніту 2000 року, хворим під час цвітіння «проблемних» рослин варто більше перебувати вдома, щільно закривати вікна й двері, використовувати захисні фільтри і систему клімату-контролю в машинах, на вулиці носити захисні окуляри, уникати сезонного відвідування відкритих ландшафтів, де в повітрі може міститися велика кількість пилка.

- А як бути, якщо загострення вже почалося?

- Необхідно звернутися до фахівця, що призначить необхідне медикаментозне лікування. Як правило, лікар-алерголог при загостренні сезонного алергійного риніту призначає один або кілька препаратів з топічною і системною дією. Вибір лікарських схем нерідко здійснюється емпірично. Найпоширеніша з них - сполучення системних антигістамінних і топічних протиалергічних препаратів з різних груп.

Дотепер досить широко використовуються системні антигістамінні засоби першого покоління, які приймають протягом 10 днів по 1 таблетці 2-3 рази на день. Більш сучасний кетотифен призначається пацієнтам на більш тривалий строк - до 3-х місяців. Його приймають по 1 мг два рази на добу. Але, «золотим стандартом» серед фахівців вважаються антигістамінні препарати другого й третього покоління, які призначаються по 1 таблетці протягом 10-28 днів.

У той же час місцево (мова йде про аерозолі й краплі в ніс) використовуються судинозвужувальні засоби або деконгестанти, протиалергічний нестероїдний препарат левокабастин, а також антихолінергічний засіб іпратропіум бромід. Усі вони призначаються по 1-2 краплі 2-3 рази на день.

А от через відстрочений терапевтичний ефект, з піком лише на 7-12-й день прийому, препарати кромогліциєвої кислоти використовуються переважно для профілактики загострень. Але у випадку частих рецидивів захворювання і недостатньої ефективності антигістамінних засобів вони можуть застосовуватися також і з лікувальною метою. Зазвичай їх призначають по 1-2 дози 2-4 рази на день тривалими (до 6 місяців) курсами. 

Тільки при недостатній ефективності вищенаведених схем терапії застосовують гормональні препарати - топічні глюкокортикостероїди, дозування яких підбирається індивідуально.

- Ви згадували специфічну імунотерапію. Невже винайдена вакцина від алергійного риніту?!

- Ну, напевно, мова йде не зовсім про вакцину, адже імунотерапія має у своєму арсеналі різні методи. Хоча алергеноспецифічна імунотерапія (АСІТ) є своєрідним щепленням, якщо хочете. 

При відсутності протипоказань вона проводиться в умовах спеціалізованого алергійного відділення або кабінету. А сам метод складається у введенні в організм пацієнта доз, що збільшуються, водно-сольового екстракту того алергену, до якого у хворого виявлена підвищена чутливість. Алерген може бути застосований місцево (інгаляційна, пероральна, інтраназальна імунотерапія) або підшкірно.

- Наскільки гарний цей метод?

- Вчасно і грамотно проведена алергеноспецифічна імунотерапія, крім придушення клінічної симптоматики, дозволяє зменшити потребу хворих у фармакологічних засобах і знизити ймовірність переходу сезонного алергійного риніту в бронхіальну астму. 

АСІТ впливає не на конкретний симптом, а на характер реагування організму на алерген, змінюючи патогенез. І тому впливає на всі патогенетичні ланки алергійного процесу.

Лікувальна ефективність цієї процедури тим вища, чим раніше вона проведена. Ефективність АСІТ може досягати 80-90 відсотків, а клінічний ефект у деяких хворих зберігається протягом 5 років.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 973 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Коментар фахівця»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...