Захисти щитовидку
Статистика невтішна: жінки в 10-17 разів частіше страждають захворюваннями щитовидної залози, чим чоловіки. З чим це пов'язано і як перебороти хворобу, розповідають лікарі-ендокринологи.
Що являє собою щитовидна залоза і чому її нормальне функціонування таке важливе для життєдіяльності людини?
Щитовидна залоза - невеликий ендокринний орган, що знаходиться на передній поверхні шиї трохи вище грудини. «Ендокринний» означає «секретуючий», тобто виробляючий біологічно активні речовини - гормони, які призначені для регуляції процесів усередині організму. Залоза виділяє два важливих гормони - тироксин (Т4) і трийодтиронін (Т3). Вони регулюють процеси обміну жирів, білків і вуглеводів, функцію серцево-судинної системи, шлунково-кишкового тракту, психічну і статеву діяльність. Я навіть сказала б, все життя людини, її поведінка, звички і темперамент залежать від вироблюваних у її організмі гормонів.
Наскільки небезпечними є захворювання щитовидної залози?
Найпоширеніші відхилення функції щитовидки: гіпотиреоз і гіпертиреоз. Гіпотиреоз - недостатність функції щитовидної залози, приводить до порушень менструального циклу, викидням, безплідності. У чоловіків спостерігається зниження потенції, а у підлітків - затримка статевого дозрівання. Якщо не лікуватися, гіпотиреоз приводить до погіршення пам'яті, розумових здібностей, розвитку кретинізму. Гіпертиреоз, навпаки - надмірна активність щитовидної залози (базедова хвороба), при якій виробляється занадто багато гормонів. При такому захворюванні людина немов згоряє. У неї спостерігається швидка мова, вона стає занадто рухливою, посилюється пітливість. Незважаючи на підвищений апетит, у хворого знижується вага. Крім того, порушується серцева діяльність, щитовидна залоза збільшується (утворюється зоб), розвивається витрішкуватість (екзофтальм).
Які перші ознаки, що вказують на те, що із щитовидкою не все в порядку?
Ознаки, що насторожують, - почуття клубка в горлі, здавленості в області шиї, поперхування при їжі - «синдром тугого комірця». Хворий вже не зможе носити що-небудь на шиї, будь-то ланцюжок або шарф. Одночасно починає швидко збільшуватися в об'ємі шия. Жінок повинні також насторожити непояснені порушення менструального циклу.
Наскільки складним є лікування хвороб щитовидної залози?
Зазвичай призначається прийом йодиду калію, гормональна терапія. При вживанні цих препаратів навантаження на щитовидку зменшується. У деяких випадках пацієнти повинні приймати препарати все життя. При невиліковних патологіях призначають хірургічну операцію. Крім того, лікар проводить корекцію харчування, режиму дня.
Чому хвороби щитовидної залози частіше зустрічаються у жінок, чим у чоловіків?
Багато в чому винуваті стреси, депресії, психічні травми, також зниження імунітету на фоні інших хвороб. Часто жінки сидять на дієтах, зневажаючи білковою їжею, у якій міститься необхідний щитовидці йод.
Скільки необхідно споживати людині йоду, щоб залоза нормально функціонувала?
Для дорослого добова доза повинна становити 100-200 мікрограмів, для вагітних жінок норма - 200 мкг. Дітям, залежно від віку, необхідні щодня від 50 до 100 мікрограмів. Особливо насичені йодом морепродукти, тому не менше двох разів на тиждень включайте в раціон морську рибу (тріску, камбалу, скумбрію, окуня, оселедець). Високий вміст йоду в морській капусті - ламінарії. Надзвичайно багаті йодом мідії, устриці, креветки, морські гребінці. Протягом двох-трьох тижнів восени, узимку та навесні доцільно приймати комплексні препарати полівітамінів і мікроелементів, до складу яких звичайно входить йод. Їжте більше свіжих овочів і фруктів (хурму, фейхоа, ківі, волоські горіхи), заправляйте салати рослинною олією, додавайте в них пророслі зерна вівса.
Багато регіонів нашої країни оголошені йододефіцитними. Як борються там з цією проблемою?
Виконується комплекс заходів, спрямованих на запобігання захворювань щитовидної залози. Масова профілактика полягає в добавці йоду у найпоширеніші продукти харчування, найчастіше, у поварену сіль, чорний хліб. Другий вид профілактики - груповий. Призначаються препарати йодиду калію групам найбільшого ризику - у дитячих садках, школах, вагітним і жінкам, що годують, а також на підприємствах і в установах. Третій вид йодної профілактики - індивідуальний. Він передбачає, що людина сама, свідомо вибере харчування збагаченими йодом продуктами, хоча б буде регулярно використовувати йодовану сіль. До речі, господаркам на замітку - соліть їжу наприкінці готування, так ви збережете в солі корисний йод.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8510 |
© Газета Домовик 2012-2023