Вирощування патисонів

7 червня 2012

Патисон - це не просто кабачок у формі маленької корони. Насправді цей надзвичайний овоч таїть у собі море всього корисного.

Патисони (тарілкові гарбузи) - більш вологолюбна і вимоглива до умов вирощування культура, ніж, наприклад, кабачок цукіні. Патисони мають кущову форму. Плоди білі, але бувають і жовті. Форма плода сильно сплюснена, медузовидна, м'якоть пружна, хрустка, ніжна.

За смаком цей овоч нагадує гриби. Вирощування патисонів останнім часом зацікавило багатьох городників. Патисони гарні вареними, тушкованими, смаженими, їх маринують і солять. У їжу йдуть як молоді зав'язі, так і великі плоди. Вони також є лікувальним і дієтичним продуктом.

Патисони є цінним джерелом мінеральних солей: калію (170 - 238 мг%), кальцію (15 - 40 мг%), фосфору (12 - 25 мг%). Є в них натрій, залізо, мідь, кобальт, молібден, титан, алюміній, літій, цинк та інші мікроелементи. Є і вітаміни: із групи В це тіамін (0,06 мг%) і рибофлавін (0,1 мг%), у плодах з жовтою м'якоттю каротин (0,2 мг%) і аскорбінова кислота (40 мг%). До речі аскорбінки, у них міститься більше, ніж у кабачках і гарбузах.

Плоди патисонів корисні при атеросклерозі та інших серцево-судинних захворюваннях, гіпертонії, катарах, ожирінні, анемії, стресах, виразках і захворюваннях печінки і нирок. Патисони поліпшують жовчо- і сечовиділення, попереджають запори, стимулюють роботу травної системи, сприяють більш повному засвоєнню білків і жирів та відновленню глікогену в печінці. Тому патисони використовують у дієтичному та лікувальному харчуванні людей з захворюваннями травних органів, печінки, нирок і жовчного міхура.

ПІДГОТОВКА НАСІННЯ ДО ПОСІВУ

Насіння патисонів перед посівом обробляють міцним розчином марганцівки (марганцевокислого калію) протягом 15-20 хвилин. Потім насіння промивають у воді і на 24 години занурюють у розчин деревного попелу (на 1півлітрову банку води беруть 1 ст. ложку попелу) або беруть 1 чайну ложку "Ідеалу" на 1 л води. Оброблене таким чином насіння обполіскують водою і залишають у вологій тканині на 1-2 доби при температурі 20-25°С, після чого насіння готове до посіву.

Під патисони, так само, як і під кабачки, грядку роблять вузькою, шириною 50-60 см.

Після внесення живильних речовин, перекопування, вирівнювання та ущільнення грядку поливають теплою водою (40°С) з розрахунку 5 л на 1 кв.м і закривають плівкою. Через 3-5 днів плівку знімають і приступають до посіву.

Для посіву патисонів посередині роблять лунки вздовж грядки на відстані 90 см одну від одної, глибиною 2-3 см. У кожну лунку кладуть по 2 насінини і закривають землею. У лунку насіння кладуть на відстанні 5-6 см. У випадку, якщо обидві насінини проростуть, одну рослину видаляють або пересаджують на іншу грядку.

ДОГЛЯД

Патисони майже не мають потреби в прищипуванні або в будь-якому формуванні. Однак якщо вегетативна маса буде сильно розвинена на збиток плодам, то в сонячну погоду ранком зрізують 1-2 старих листа. Через 3-4 дні цю операцію повторюють ще раз.

У сонячну погоду для поліпшення плодоутворення корисно провести штучне запилення. Для цього зривають чоловічу квітку з дозрілим пилком, обривають пелюстки і обережно наносять пилок на жіночу квітку.

Плоди патисонів потрібно ізолювати від землі, щоб їх не ушкодили слимаки і вони не загнили. З цією метою їх кладуть на фанеру, дощечку або скло.

Патисони не рихлять, не підсапують. При частих поливах у рослин оголюється коріння, тому 1-2 рази за період вегетації кущі необхідно підсипати торфом, перегноєм або будь-якою ґрунтовою сумішшю шаром 3-5 см.

Патисони вологолюбні, особливо в період плодоносіння. Поливають рослини вистояною теплою водою (22-25°С). До цвітіння - по 5-8 л на 1 кв.м через 5-6 днів, а під час цвітіння та плодоносіння - по 8-10 л на 1 кв.м через 3-4 дні. Поливають патисони під корінь, намагаючись не намочити листя.

3а вегетаційний період рослини патисонів підживлюють тричі. Перше підживлення проводять до цвітіння: в 10 л води розводять 1 ст. ложку нітрофоски, поливають із розрахунку 3-5 л на 1 кв.м. Під час плодоносіння рослини підживлюють два рази наступним розчином: в 10 л води розводять 1,5 склянки курячого посліду, по 1 чайній ложці сечовини і сульфату калію, поливають із розрахунку 5-6 л розчину на 1 кв.м або на 10 л води додають 1 ст. ложку будь-якого біодобрива на основі гумусу (наприклад, "Годувальник") і 1 ст. ложку "Ідеалу". Підживлюють по 2 л на рослину.

Плоди потрібно збирати через 4-6 днів, інакше затримується цвітіння і формування нових плодів, а недорозвинені зав'язі можуть обсипатися.

 

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 8784 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс