Їж хрін їдучий, будеш живучий

27 листопада 2013

Споконвіків почесним гостем на нашому столі був городній хрін.

Дійсно, хрін — знатний овоч. У його кореневищах містяться ефірна олія, фізіологічно активні речовини з антибактеріальними властивостями. Специфічний запах і пікантний смак хріну обумовлені гірчичним глікозидом, який має сильну бактерицидну дію. Хрін містить солі натрію, калію, заліза, сірки, фосфору, магнію, міді, марганцю, вітаміни РР, В, В2. Листя його багате каротином, вітаміном С.

У тертому вигляді хрін - відмінна приправа до м'яса, холодця, птиці. Листя хріну, яке використовується в якості спеції при засолюванні огірків, надає продукту міцність і хрусткість, збагачує вітамінами, рятуючи від патогенної флори та цвілі. Крім того, хрін викликає апетит, поліпшує діяльність кишечнику. Однак вживати його рекомендується в помірних дозах, тому що він може подразнювати слизову оболонку шлунка і кишечнику.

Чи є хрін на вашому городі? Немає? Ну звичайно, багато любителів, як і ви, не заводять хрін у себе, побоюючись того, що він буде заважати іншим овочам. Зручніше користуватися для засолювання огірків, грибів листям, зірваним біля шляху або на пустирях. А даремно, екологічно чисту продукцію можна одержати лише у себе на ділянці. Тим більше, що зараз з'явилися селекційні сорти хріну Атлант і Толпуховський, які відрізняються потужним розвитком і соковитістю кореневищ.

Щоб приборкати активність хріну, треба знати його біологію. Хрін добре росте на суглинковому або супіщаному ґрунті, світлолюбний, але виносить і притінки. Сприятлива температура для його росту і розвитку 17-20°С. На одному місці хрін може рости 5-10 років. Розмножується він кореневими паростками та кореневими живцями. В окремі роки з високою сонячною активністю у рослин старше 2-3 років можуть утворюватися квітконосні пагони з дрібними білими квітками, які мають аромат левкою. Квітконіжки, які утворюються, краще видалити, щоб вони не виснажували кореневище, яке до того ж при їх появі грубішає.

Потужне кореневище хріну - це горизонтальне підземне стебло, поверхня якого покрита виростами на кшталт бородавок, - у них зосереджені численні сплячі бруньки. У кореневищі відкладаються запасні живильні речовини, утворені в процесі фотосинтезу в листях. Найбільшу кількість живильних речовин хрін накопичує до жовтня, коли зазвичай ми і викопуємо коріння.

При настанні зими у рослин, які залишилися зимувати, надземні частини відмирають, а підземні переходять у стан спокою. Звичайно, запасні речовини витрачаються рослиною й узимку, але ощадливо. Хрін переносить морози до -45°С. На початку наступної вегетації бруньки на кореневищах пробуджуються, починають формуватися нове листя і стебла.

Чим пояснити приголомшливу живучість хріну? Його бічні корені ідуть так глибоко в ґрунт, що їх важко викопати повністю. Недарма хрін часто називають бур'яном.

Щоб хрін не розрісся по всій ділянці, його можна вирощувати у ґрунті з обмеженим обсягом. Для цього можна пристосувати старі відра, каструлі без дна, прикопуючи їх на 2/3 висоти в землю. Однак такі ємкості малі для настільки потужної рослини. Добре підійде для цього стара ванна, у яку потрібно закласти спочатку компост, зверху насипати городню землю, у яку й висадити відрізки кореневища хріну. Кореневища, вирощені у ванні, будуть більш соковитими й ароматними, рівними та товстими. Тінь від потужного листя хріну не буде заважати іншим овочевим рослинам.

Викопують кореневища садовими вилами через 1-2 роки після посадки, коли починає жовтіти листя, коріння обтрушують від ґрунту, зрізають листя. Великі екземпляри йдуть на продовольчі потреби, дрібні - на посадку. Восени висаджують бічні відрізки кореневища довжиною 15 см і товщиною 0,5-1 см і прикривають їх землею шаром 4-5 см. Перед посадкою видаляють серединні бруньки і залишають їх тільки на нижній та верхній частинах кореневого живця довжиною 3-4 см. Живці з різних частин кореневища біологічно неоднорідні. Кращу за якістю продукцію дають ті, які взяті з нижньої частини кореневищ.

На живцях важко помітити бруньки, тому для правильної орієнтації (верх-низ) при посадці верхню частину живця можна зрізати під прямим кутом, а нижню - під гострим кутом. Живці втикають у ґрунт під кілочок під кутом 45°. Можна висаджувати живці хріну й навесні, але тоді їх потрібно попередньо підростити у тирсі.

Хрін чутливий до поливів, у сухий рік поливають кілька разів у міру необхідності з розрахунку 10-20 л води на 1м2. При надлишку вологи коріння загниває, при недоліку дерев'яніє. Навесні підживлюють хрін сечовиною або аміачною селітрою (10-15 м на 1м2), а при слабкому росту через 2-3 тижні повторно коров’яком, розведеним водою у співвідношенні 1:10.

Хрін більш стійкий до хвороб, ніж інші рослини сімейства капустяних, а от із шкідників його іноді ушкоджують хрестоцвітна блішка, капустяна совка, вогневка, міль, ріпна білявка, тому для профілактики обпилюють рослини тютюновим пилом і попелом.

 Коментарі: 0 шт.   Переглядів: 3659 Подобається: 0 | Не подобається: 0  

Схожі статті

Також у розділі «Сад-город»


Привіт, гість!   Вхід

Facebook Google+ Одноклассники Twitter Вконтакте Яндекс



Loading...