Найкраща прикраса саду

Примулу весняну в народі називають баранчиком або ключиками. Узлісся лісів буквально золотяться від її поникаючих квіток-дзвіночків. На щільних, не надто родючих суглинках виростають квітконоси до 30 см заввишки. Рослина витривала, не втрачає привабливості навіть у посуху і щорічно зав’язує насіння. Найкраще місце для цієї примули в саду не квітник, де молоді сіянці стають бур’янами, а пристовбурні кола дерев і кущів; там за кілька років вона може утворити веселу галявину.

Листя первоцвіту весняного їстівні, вони містять не тільки велику кількість вітаміну С, але і каротин. Збирають їх на початку цвітіння і додають у салати. З давніх-давен відомий як еліксир бадьорості і здоров’я напій з подрібненого листя і квіток первоцвіту (1 чайну ложку сировини заливають півсклянкою окропу). Щоб не послабити рослину, з одного кущика зривають не більше 1/3 листя або квіток.

Самим пишним цвітінням відрізняється примула Воронова: цілі оберемки ніжно-бузкових з біло-жовтою серединою квіток. Вона проста у вирощуванні, любить півтінь, помірну, але постійну вологу і своєчасне розділення. Навіть один кущ цієї примули, посаджений біля ганку будинку або хвіртки, прикрасить сад і підніме настрій.

Не відрізняється примхливим характером примула звичайна або безстебельна. Існують дві її природні форми - з жовтими і білими квітками. Яку з них вибрати для свого саду - справа смаку. Але при посадці треба пам’ятати, що листя примули звичайної і Воронова в період після цвітіння і до серпня набуває не дуже охайного вигляду, і краще, якщо в цей час їх закриють інші рослини, що розрослися до літа.