Кіренгешома – прикраса осіннього саду
Літо, що радувало нас достатком фарб і різноманітністю форм, минуло. Відквітувала більшість багатолітників, а так хочеться продовжити задоволення від споглядання краси й відсунути настання сірих осінніх днів! Які рослини здатні порадувати нас своїм цвітінням восени?
Одна з таких рослин – кореневищний багатолітник кіренгешома (Kirengeshoma). Цей рід належить до сімейства гортензієвих (Hydrangeaceae) і вичленований у невелику окрему підродину. У роді два види – кіренгешома дланевидна або пальчаста (K. palmata), і кіренгешома корейська (K. koreana). У природі рослина живе в Кореї та на японських островах Сікоку й Кюсю на схилах гір у вологих лісах.
Кіренгешома корейська досить теплолюбна і в умовах холодної зими не зимує. Квітки у неї від жовтогарячого до ясно-жовтого кольору і спрямовані нагору.
Кіренгешома дланевидна на відміну від корейської прекрасно зимує і квітує в умовах нашої кліматичної зони. В аматорських садах ця рослина, на жаль, зустрічається ще рідко.
Єдиний недолік цієї рослини в тому, що при ранньому осінньому заморозку можуть підмерзати квітки і згодом повноцінного цвітіння вже не буде. Але осінні заморозки у нас у вересні бувають рідко та нетривало, а потім до кінця жовтня ночі знову з позитивною температурою. Якщо ви в цей час перебуваєте поруч з рослиною та маєте можливість прикрити її спанбондом, лутрасилом або іншим укривним матеріалом, то вона потім віддячить вас рясним цвітінням до морозів.
Кіренгешома дланевидна – гарна багаторічна рослина з добірно вигнутими стеблами та безліччю дзвониковидних квіток розміром до 3 см теплого жовтого відтінку, зібраних у звисаючі суцвіття. Квітка м'ясиста, начебто зліплена з воску, широко не розвертається. Рослина висотою від 60 см до 1,2 м, залежно від місця й умов її життя. Листя ясно-зелене з сизим нальотом, схоже на кленове: велике (до 20 см) у нижній частині рослини і більш дрібні на квіткових стеблах. Починає квітувати кіренгешома дланевидна наприкінці серпня – початку вересня. Коренева система у неї потужна, дуже щільна, йде глибоко в ґрунт.
Кіренгешома стійка до вірусних захворювань і не за смаком практично жодному шкідникові, за винятком хіба що равликів.
Догляд за кіренгешомою такий же, як за більшістю багатолітників: прополка, розпушування, мульчування і два-три підживлення за сезон. Навесні – азотно-калійним добривом, улітку – будь-яким комплексним або настоями коров’яку або трави, восени – фосфорно-калійне підживлення.
ВИРОЩУВАННЯ І ДОГЛЯД ЗА КІРЕНГЕШОМОЮ
У природі кіренгешома росте в лісі, тому й у саду їй треба створити схожі умови. Любить вона вогкі, багаті перегноєм і живильними речовинами пухкі нейтральні або слабокислі ґрунти в затінених прохолодних куточках саду. Добре росте і розвивається під кронами дерев і в тіні будівель. На одному місці може сидіти багато років, але пересадження при необхідності переносить легко. Це чудовий компаньйон для будь-яких тіньолюбних рослин, таких як роджерсія, папороті, клопогон, арункус, монарда, високі хости та інші.
Восени, після заморозку, надземна частина рослини цілком відмирає, і її обрізають. Доросла кіренгешома дланевидна абсолютно зимостійка, а от молоді рослини в перші роки після посадки все-таки краще захистити на випадок затяжних безсніжних або малосніжних морозів – злегка вкрити лапником або підсапати сумішшю землі з піском. Навесні вкриття прибирають. З віком рослина зміцніє і потреба у такому захисті відпаде.
Розмножується кіренгешома дланевидна діленням куща, зеленими живцями та насінням, яке можна купити, тому що в наших кліматичних умовах воно не визріває. При посіві необхідна стратифікація. Гарні результати дає посів насіння під зиму в контейнери, прикопані в тінистому місці й утеплені тонким укривним матеріалом, щоб насіння не вимивалося.
При домашньому посіві після стратифікації насіння сходить нерівномірно – від 30 до 300 днів. Сіянці дуже дрібні і ростуть повільно. Температуру для сіянців підтримують у межах 12-15°C. Ґрунт постійно має бути помірно вологим. Починають квітувати рослини з насіння на 4-й, а іноді на 5-й рік після посіву.
Ділити кореневища кіренгешоми краще навесні, особливої складності це не представляє. Розділені частини потрібно висаджувати в пухкий ґрунт з додаванням піску в тінистому місці, починають квітувати вони в більшості випадків у той же рік.
Гарні результати дає і живцювання. Найкраще вкорінюються живці в червні – початку липня. Живець беруть із середньої частини стебла з одним або двома міжвузллями. Непогано вкорінюються і верхівкові живці. А якщо перед посадкою їх обробити будь-яким стимулятором коренеутворення (бурштиновою кислотою, Гетероауксином, Кореневином), то вихід молодих рослин збільшується. Вкорінюються такі живці протягом місяця.
Кіренгешома обов'язково приверне до себе увагу своєю добірністю та незвичайністю – вона немов фонтан з яскраво-жовтих квіток на тонких, начебто дротових стеблах на тлі сизуватого розсіченого листя. Дуже важко залишитися байдужим до цього острівця сонця похмурим осіннім днем.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2953 |
© Газета Домовик 2012-2023