Венерині черевички: садова орхідея

Венерин черевичок виглядає дуже декоративно в комбінаціях з низькими папоротями, хостами, астильбами, грунтопокривними рослинами, також добре вживається з повільно зростаючими травами, які не можуть його швидко заглушити.

ВИДИ ВЕНЕРИНИХ ЧЕРЕВИЧКІВ ДЛЯ САДОВОГО ДИЗАЙНУ

Венерин черевичок роздутий - ошатні рослини зі злегка опушеним стеблом до 40-45 см висотою. Забарвлення квітки біле, коричнювато-червоне, бузкувато-світле. Така високодекоративна рослина може використовуватися в садових посадках.

Венерин черевичок крупноквітковий відрізняється сильно вкороченим товстим кореневищем і тонким звивистим корінням. Висота така ж, як у попереднього виду. Розцвічення – від лілового до фіолетово-рожевого. Зустрічаються чисто білі тони, жовтуваті з жовто-зеленою сіточкою, з жовто-червонуватим відтінком. Квітують у червні-липні.

Черевичок плямистий або краплистий – невисока рослина (стебло до 30 см). Кореневище довге, повзуче. Листя більш дрібне (6-12 см), просте, еліптичне, по жилках і краю волосисте. Квітує в травні-червні. Квітка відрізняється плямистим фіолетово-білим малюнком. Вид здатний рости на будь-яких ґрунтах. Прикрасить альпійську гірку, кам'яний садок. Щільних куртин не формує. Невибагливий у догляді.

ЩО ВОНИ ЛЮБЛЯТЬ?

Венерині черевички світлолюби, але не виносять прямих жагучих сонячних променів, тому їм підійде північний бік біля паркану, інших забудов або ажурна тінь листяних дерев. Місце має бути нежарким і безвітряним. Для цих рослин необхідний ґрунт, збіднений органікою, пухкий, повітро- і водопроникний, з добре дренованим нижнім шаром.

Найкраще для вирощування венериних черевичків підходить ґрунтова суміш, яку готують із наступних компонентів: місцева садова земля або торф (2 частини), листяна земля (1 частина), нейтральні розпушувачі: пісок, кремнієвий гравій, дроблена цегла або керамзит (2-3 частини), вапнякова крихта або крейда, дрібно стовчені черепашки (1 частина). А щоб нейтралізувати підкислення, додають потерть із дуба (2 частини). Суміш необхідно ретельно перемішати.

ПОСАДКА

Кращий період посадки черевичків – весна, до початку росту, і осінь, коли пожухне листя. Перед цим у рослин обов'язково обрізається почорніле коріння. Підготовлені для посадки ями глибиною 30-40 см заповнюють ґрунтовою сумішшю, а по ширині й довжині вони повинні відповідати розміру посадкового матеріалу. На дно ями (під ґрунтову суміш) добре додати кілька каменів крейди. Кореневище укладають у підготовлене місце горизонтально. Коріння акуратно розправляють у боки. Глибина посадки повинна на 1-1,5 см покривати вегетативну бруньку. Заглиблення подовжить настання цвітіння, іноді на кілька років.

Зверху насипають шар ґрунтової суміші й поливають. Потім покривають шаром мульчі з мохів, соснових голок, перепрілого здорового листя. При правильній посадці й догляді за венериними черевичками в перші 4 роки рослини формують кореневу систему на площі 50-70 см, заглиблюючи коріння до 30 см.

На замітку

Здорове кореневище у венериних черевичків, придатне для посадки, має велику кількість білого, світлого коріння і здорові живі бруньки. Найкраще купувати трирічні рослини. Коричневе коріння, велика кількість чорних, зламаних корінців, чорний колір кореневища свідчать про непридатність матеріалу.

ВЕСНЯНИЙ ДОГЛЯД

Навесні, з настанням теплої погоди (квітень, травень), черевички звільняють від зимового вкриття (якщо було). Весняне підживлення видових черевичків може обмежитися осіннім прілим листям, що залишилося від зимового вкриття, внесенням тонкого шару мульчі дозрілого біогумусу. У цей період добре висаджувати кореневища або розділені частини. У другій половині травня можна провести перше підживлення тільки сортових черевичків повним мінеральним добривом, використовуючи квіткові добрива в половинній дозі. Можна розвести 1 ст. л. «Агриколи» в 10 л води й додати 2-3 ампули «Епіна-Екстра». Орхідні не люблять, коли їх перегодовують.

На замітку

До видових рослин відносять ті, які зустрічаються в природі. Сортові – виведені в результаті селекції людиною.

ЦВІТІННЯ

Цвітіння починається наприкінці травня-початку червня і триває 2-3 тижні. По закінченню цвітіння потрібно повторити підживлення сортових черевичків і всіх ослаблених рослин, включаючи торішні посадки типових видів. 

Увесь період вегетації ґрунт підтримують у чистому стані. Бур'яни не висмикують, а зрізують над поверхнею ґрунту. Ґрунт не рихлять, щоб не ушкодити коріння й не порушити їхній симбіоз із ґрунтовими грибками. Полив має бути помірним, його проводять при підсиханні верхнього шару ґрунту.

ОСІНЬ-ЗИМА

Наприкінці серпня-вересні відмерлу надземну масу обрізають. Готують черевички до вегетативного розмноження, посадки, пересадження. З настанням похолодання (жовтень-листопад) мульчують посадки на зиму. Бруньки над землею присипають сосновими голками, мохами, зрілим компостом. Гібридні сорти черевичків прекрасно витримують морози до мінус 25-30°С.

РОЗМНОЖЕННЯ

Розмножують орхідні культури найчастіше діленням кореневища. Живці й насіння використовують рідко. Основна складність пов'язана з розвитком рослин за рахунок симбіозу із грибом, особливо перші 4 роки. Венерин черевичок, вирощений з насіння, починає квітувати тільки на 12-й рік.

Тому в садовій культурі орхідні розмножують в основному розділеними частинами, які одержують, розрізаючи кореневища на кілька частин. Кожна частина повинна мати 2-3 бруньки. Вони розвиваються на кореневищі 3-4 роки під землею, а потім з'являються на поверхні. Тому розділеними частинами проводиться розмноження венериних черевичків тільки 4-літнього віку. Місця зрізів відразу дезінфікують, а частини висаджують на підготовлене місце.

На замітку

Якщо шар снігу складає 10-20 см, іншого вкриття венериним черевичкам не треба. Але в тих районах, де снігу мало, рослини слід утеплювати.

ХВОРОБИ І ШКІДНИКИ

Захворювання черевичків зв'язані в основному з порушенням агротехніки оброблення. Поразки грибковими гнилями, що викликає гниття коренів, виникають при надмірному поливі, використанні в посадці заражених хворих рослин, роботі з непродезінфікованим інструментарієм. Захворілі рослини обробляють біофунгіцидами: «Фітоспорином-М», «Триходерміном», «Бактофідом» та іншими.

Шкідники, що наносять помітну шкоду рослинам, – борошнистий червець, павутинний кліщ, попелиці, щитівки, слимаки, равлики. Для боротьби з ними застосовуються хімічні препарати «Біотлін», «Актелік», «Іскра».