Підбираємо для квітника рослини, що не вимагають поливу
Полив – найбільш трудомісткий і заморочливий компонент догляду за садом. Без нього не вийде зібрати багатого урожаю, насолодитися тривалим і пишним цвітінням. Але під час посухи сил ледь вистачає на город, що вже казати про всі квітники, рабатки, пейзажні групи, дерева і кущі.
Якщо ви хочете спростити догляд за садом і звести поливи хоча б декоративних рослин до мінімуму, зупиніть вибір на найбільш засухостійких культурах. Посадивши рослини, яким не потрібен полив, ви зможете більш продуктивно використовувати свої ресурси.
Кращі із засухостійких рослин завдяки особливій будові листя або стебел, підвищеній витривалості вони можуть без шкоди для привабливості та цвітіння витримати навіть найтриваліші періоди без опадів і поливів у розпал спеки.
Такі рослини звичайно походять з південних регіонів або місць проживання, де рівень опадів мінімальний або ґрунт погано втримує вологу.
Садові рослини, що не потребують поливу, здатні без догляду прикрасити собою не тільки квітники й рабатки зі звичайним садовим ґрунтом. Вони прекрасно пристосовуються навіть до найбільш несприятливого сухого ґрунту – кам'янистого, піщаного, у якому волога не затримується і швидко випаровується.
У таких місцях звичайним садовим рослинам знадобився б щоденний полив. Але, на щастя, асортимент рослин настільки великий, що серед садових культур є й виняткові засухостійкі фаворити.
ЕХІНАЦЕЯ
Навіть зовнішність цього трав'янистого багатолітника багато говорить про його витривалість і терпимості до сухих умов. Великі кошики суцвіть ехінацеї з найчастіше злегка відігнутими крайовими язичковими квітками і твердою, опуклою та масивною серцевинкою із трубчастих квіток здаються сухими і твердими навіть на вигляд. Що, втім, не скасовує їхньої краси.
У кращої сортової ехінацеї діаметр кошиків досягає 15 см. Але й уся дернинка, густа, з овальним прикореневим і сидячим ланцетним на стеблах листям, що піднімається на довгих черешках видасться потужною, об'ємистою, масивною.
Ехінацея – один з найефектніших трав'янистих багатолітників, що квітують із другої половини літа зі статусом універсальної культури.
ДЕКОРАТИВНІ ЦИБУЛІ
Найбільш мереживні з усіх садових рослин – різні представники сімейства декоративних цибуль.
Декоративні цибулі не терплять намокання цибулинок і найкраще ростуть на теплих, піщаних майданчиках, де ризик загнивання зведений до мінімуму.
Декоративні цибулі це скромні й невеликі рослини, у яких прикоренева розетка ременевидного довгого листя лише підкреслює красу частіше однієї-єдиної квітконіжки зі сферовидним суцвіттям, що здається ажурним і напівпрозорим.
Умови вирощування декоративних цибуль: світла локація з родючими або хоча б злегка родючими ґрунтами; цибулі не терплять кислих ґрунтів і недоліку калію.
МОЛОДИЛО
Надзвично гарний садовий сукулент не даремно в народі одержав прізвисько «кам'яної троянди». Молодило випускає разюче гарні розетки із щільного листя, що завдяки черепитчатому, орнаментальному розташуванню здаються вигадливими квітками.
Укорочені листочки молодило за формою найчастіше нагадують черепицю, пофарбовані в різні відтінки зеленого й пурпурного, часто в незвичайних комбінаціях.
Це невелика, скромна, але разюче гарна рослина, яка незмінно привертає увагу. А яке оригінальне молодило під час цвітіння, коли із центру розеток піднімається густо облиствене стебло з великими рожевими, жовтуватими або червоними квітками, що нагадують кактуси!
ОЧИТКИ
Також до сукулентів належать і незамінні для ландшафтного дизайну очитки. Усі вони прекрасно виносять навіть умови південних схилів альпійських гірок.
Очитки утворюють дуже гарні, густі куртини, що виглядають акуратно та з часом нарощують діаметр і міць.
Незважаючи на різну форму листя – круглу, ланцетну, овальну, відмінності в опушці, офарбленні зелені та навіть розмірах листя всі очитки не бояться й найбільш тривалої посухи.
Їхнє яскраво пофарбоване зелене, пурпурне, салатово-жовте листя формує густу масу, над якою ефектно піднімаються пухкі або щільні щитки суцвіть із дрібних рожевих, малинових, білосніжних, жовтогарячих або жовтих квіток.
ЧЕБРЕЦЬ ЗВИЧАЙНИЙ
Базовий, дикий вид чебреця за декоративністю листя та красою створюваних килимків трохи поступається найпоширенішим декоративних формам чебреців. Але у чебреця звичайного є незаперечна перевага: він зовсім не примхливий, здатний рости в будь-яких умовах і будь-якій композиції, дає рясну самосівбу, більш барвисто квітує, укриваючись мереживами ніжно-бузкових квіток.
Чебрець звичайний розповзається чарівними, дикими на вигляд куртинами, вносить органічність і природність у будь-які ансамблі. До того ж, його можна використовувати як спецію, насолоджуючись пряним і настільки незабутнім ароматом.
Аромат чебреця можна оцінити і під час прогулянки: на кожний дотик він реагує запашним шлейфом. Звичайний чебрець – активний медонос, який приверне у ваш сад бджіл і джмелів.
ГВОЗДИКА-ТРАВ’ЯНКА
Чарівні та зростаючі не менш компактними кущиками гвоздики також здатні здивувати своєю витривалістю.
Кращий кандидат на роль не потребуючого поливів багатолітника – гвоздика-трав’янка. Тонкі сизуваті пагони гвоздики-трав’янки, ланцетне сидяче листя з таким же блакитнувато-сизим офарбленням і скромне за розмірами, але дуже гарне та численні квітки не можуть не скорити.
Біле, рожеве, малинове, червоне офарблення складних суцвіть гвоздики-трав’янки з ошатними «пелюстками» є однаково привабливим і у простих, і у махрових сортів. Трав’янка згодом утворює щільну подушку і може покрити площу близько метра в діаметрі.
АЙСТРИ АЛЬПІЙСЬКІ
Незважаючи на не такі вже і вражаючі розміри та суцвіття, що поступаються пишністю й однолітнім, і найбільш популярним багаторічним айстрам, альпійський вид цієї рослини справедливо вважається одним з найбільш рясноквітучих. На низьких акуратних кущиках цих альпійських айстр у червні починають десятками розпускатися напівмахрові або прості кошики бузкових, білих або рожевих квіток з яскравим жовтим центром.
Під час цвітіння альпійська айстра здається суцільною пухнатою плямою. Таку ілюзію тільки підтримують тонкі, м'які язичкові пелюстки. Але головний козир цієї рослини -зовсім не рясне цвітіння.
Альпійські айстри здатні розставити барвисті акценти в будь-якій композиції практично без догляду і прекрасно виносять посуху та навіть квітують саме під час найбільш спекотливих місяців.
Інші рослини, що майже не вимагають поливу:
- флокс шиловидний;
- ясколка;
- бурачок скельний;
- гейхери;
- анафаліс перлистий;
- волошка;
- материнка звичайна;
- ісоп лікарський;
- шавлія;
- енотера чагарникова;
- космея;
- красоля;
- чорнобривці;
- іберіс;
- календула;
- едельвейс альпійський;
- гіпсофіла мітельчаста;
- низькі дзвіночки;
- аквілегія темна, віяловидна, альпійська, залізиста, зеленоквіткова;
- бородаті іриси;
- чистець візантійський;
- пижмо;
- коров’як;
- перстач гібридний;
- маки;
- лабазник звичайний;
- мордовник і синеголовник;
- монарда;
- барбариси;
- бересклети та ін.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 3042 |
© Газета Домовик 2012-2023