Газон можна і саджати

Розмножувати траву мітлицю пагононосну краще вегетативним способом.

Це - багаторічний низовий злак, висотою до 10-12 см, що утворює невеликі дерновники й не дуже вимогливий. І хоча віддає перевагу зволоженим, суглинним і глинистим ґрунтам,  зовсім непогано почуває себе на піщаних, кислих і слабозасолених. Мітлиця краще багатьох трав переносить затінення, але теплолюбна й навесні відростає пізніше, чим інші газонні трави. У той же час не боїться заморозку і весняного випрівання. Стійка до витоптування. Відрізняється кореневою системою, що неглибоко залягає, і легким вегетативним розмноженням.

Численні сланкі пагони мітлиці, розповзаючись по поверхні ґрунту, легко вкорінюються, швидко заповнюють прогалини й нові площі. Розмножувати траву можна двома способами. Насінням, нібито, простіше: підготував землю, посіяв і чекай результату. Але справа в тому, що насіння мітлиці дрібне, як тютюновий пил, і сіяти його потрібно в землю, яка не засмічена насінням інших трав, більшим за розміром і, відповідно, з більшою силою росту, що практично неможливо. До того ж вегетативні пагони з'являються тільки у дорослих рослин. Так що в результаті може вийти зовсім не той газон, про який мріялося. 

Більш надійний другий спосіб - вегетативний. Беруться вкорінені пагони мітлиці й висаджуються в підготовлений ґрунт у шаховому порядку через 10-15 см один від одного. При сприятливих погодних умовах посадковий матеріал уже через тиждень почне викидати пагони. Вони швидше приживуться, якщо верхній шар землі буде пухким і вологим. Через місяць-інший  мітлиця створює суцільний густий і однорідний килим - настільки ніжний і м'який, що сидіти або ходити по такому газону - одне задоволення. До речі, цей злак рекомендований і для газонів на дитячих майданчиках. До речі, яблуко, що впало в саду на такий килим, можна сміливо відкладати на зберігання. 

Використання мітлиці створює умови і для самовідновлення родючості ґрунту. Як відомо, гуміфікація органічних речовин у ґрунті може відбуватися тільки при достатньому доступі кисню, а мітлиця відмінно сприяє цьому, тому що торішні відмерлі пагони утворюють пористий шар, що забезпечує вологий стан верхнього шару ґрунту, який приваблює земляних хробаків. У результаті їх життєдіяльності ґрунт одержує систему ходів, що поліпшують його аерацію, а це сприяє росту коренів. Адже дощові хробаки вміють правильно і добре обробляти землю. Але ці істоти потребують стабільного середовища, яке не порушується людиною. І його забезпечує мітлиця. Раз посаджена, надалі вона  не вимагає особливого догляду і скошування. Необхідний лише регулярний полив, тому що в цієї рослини коренева система залягає неглибоко, і вона погано переносить посуху. Але якщо ви тривалий час із певної причини не змогли поливати траву й вона трохи поруділа, не розчаровуйтеся. Після декількох поливів газон повертає свою декоративність. А дощовий  сезон мітлиці і зовсім не страшний, вона стійка навіть до затоплення.