Садимо восени, щоб любуватися красою навесні
Без весняних квітів не обходиться, мабуть, жодна садиба. Секрет популярності цих цибулевих рослин криється в особливих декоративних властивостях. Крім того, вони досить невибагливі. Дрібноцибулеві крокуси, мускарі, проліски, галантуси (підсніжники) і крупноцибулеві тюльпани, гіацинти, нарциси та інші одними з перших радують нас, провіщаючи про настання теплих днів.
Прекрасно виглядають квітучі крокуси або червоні та жовті тюльпани на зеленому газоні. І особливо радують око квіти, що ростуть групами. Їх, як правило, висаджують асиметрично. Для бордюру - рядами, а кам'янисту гірку краще прикрасити невисокими дрібноцибулевими рослинами.
Посадку цибулевих потрібно продумати так, щоб після закінчення цвітіння непривабливі частини рослин були візуально приховані багатолітниками або однолітниками, що мають більш пізні строки цвітіння. Відкладати посадку не слід, тому що дрібноцибулеві до заморозків мають вкоренитися. Для цього більшості цих рослин знадобиться 2-3 тижні. Звідси й роблять розрахунок, виходячи з того, коли у вас наступає пора стабільних морозів.
Не забувайте, що всі дрібноцибулеві утворюють безліч дитинок і досить швидко розростаються. Тому для "групок" саджати їх бажано купчасто, інакше доведеться чекати 2-3 сезони, поки цибулинки дадуть своє численне потомство. Якщо ж саджати рідше, щоб залишалося місце для утворення дочірніх цибулинок, то в цьому випадку не потрібно буде викопувати квіти кілька років, поки їм не стане тісно на відведеному місці, однак у перший рік цвітіння буде негустим. Але якщо ви все-таки посадили цибулинки щільно, щоб у першу ж весну побачити гарні квітучі галявинки, то тоді ділити гнізда доведеться щорічно. Якщо цього не робити, то в тісноті квіти стануть помітно дрібнішими.
І ще одна істотна обставина: глибина посадки. У середньому, для дрібноцибулевих, вона складає 10 см, причому дитинку необхідно заглиблювати менше, ніж дорослі цибулини. Для конкретних рослин можна орієнтуватися на рекомендовані фахівцями норми (глибина посадки наведена для дорослих цибулин): крокуси, мускарі, пушкінії, еритроніуми - 8 см; проліски (сцилла), хіонодокси, галантуси (підсніжники) - 10 см; білоцвітник, пізньоцвіт (колхікум) - 15 см.
У крупноцибулевих глибина посадки цибулини наступна: у пухку землю - 3 висоти, у щільну землю - 2 висоти розміру цибулин. До речі, і потреба у волозі у різних видів відрізняється. Однак всі вони мають потребу в гарному поливі після пересадження. Від цього залежить якість їхнього вкорінення.
А якщо восени висаджувати цибулини з інтервалом 5-7 днів, то навесні можна отримати клумби, що безупинно квітують місяць, а то і довше. Можете сміливо використовувати цибулини одного виду та сорту, строк посадки розмежує час їхнього цвітіння.
Перед посадкою обов'язково обробіть цибулини фунгіцидом, особливо новий придбаний посадковий матеріал. Щоб не піддавати рослини небезпеці зараження та зберегти власний посадковий матеріал, краще висадити їх на нове місце. Воно має бути сонячним, недоступним сильним вітрам, з невисоким рівнем ґрунтових вод і родючим водопроникним ґрунтом. Пам'ятайте про рівень кислотності: цибулинні люблять слабокислі або нейтральні ґрунти.
Із приводу того, у яку землю саджати цибулеві, існують різні думки. Одні вважають, що ґрунт варто глибоко перекопати перед посадкою, інші - не рихлити землю, а зробити сапкою борозенки й у них посадити, щоб дінце цибулини впиралося в щільний шар ґрунту. І чим же відрізняється один спосіб від іншого? Вважається, що якщо клумби під посадку перекопати на глибину лопати, то цибулинам буде легше прорости в пухку землю. Однак, якщо цибулина посаджена і вже пустила коріння, то дуже важливо його не тривожити. А перекопаний ґрунт, просочившись опадами, поступово осідає, піднімаючи корені догори. У результаті - ризикуємо отримати ослаблену рослину з пізнім розвитком і цвітінням. Але, якщо цибулини висадити на щільний шар, цього не відбудеться. Так що вирішувати вам.
Буває так, що заморозки вже на порозі, а ви ще не висадили цибулеві. Не хвилюйтеся, їх ще можна посадити: попереду кілька відлиг, за час яких земля достатньо прогріється, щоб вони встигли пустити коріння. Якщо ґрунт не промерз на глибину посадки, - це спосіб для тих, хто хоче отримати раннє весняне цвітіння.
Коли цибулеві вже дали паростки, і раптово стало по-зимовому холодно, їх просто потрібно вкрити. Лапник, сіно, солома, опале листя - підійде все, що є під рукою. Це не стосується паростків нарцисів і тюльпанів, вони чудово перезимують під снігом.
І не забувайте, що цибулини, які зимують у відкритому ґрунті, потрібно вберегти не тільки від морозу. Їм шкодить як надлишкова сухість ґрунту, так і контакт із близько розташованими ґрунтовими водами. Але, якщо все-таки довелося висадити цибулини в те місце, де високий рівень ґрунтових вод, то на зимовий період постарайтеся, щоб атмосферні опади не змогли дібратися до ваших майбутніх клумб. Тобто накрийте цю ділянку плівкою, щитом, листом профілю - чим зможете. Такий метод називається суха зимівля.
Потрібно врахувати, що краще зимують цибулини, які ростуть на постійному місці не один рік. Тому не варто щороку викопувати тюльпани, крокуси, нарциси та інші цибулеві. Вони можуть рости без пересаджування 3-4 роки, цей період анітрошки не позначиться на розмірі рослини, тривалості і якості цвітіння.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5820 |
© Газета Домовик 2012-2023