Первоцвіти - посланці весни!
Між весною та зимою на маленьких острівцях землі, пригрітих сонцем, з'являються ці найперші весняні квіти. Такі зворушливі та стійкі підсніжники, хіонодокси, крокуси та сцили, що квітують серед снігу. Про ці прекрасні квіти, які першими нас зустрічають на дачній ділянці після довгої зими й поспішають порадувати нас звісткою, що зима минула і попереду квітуче духмяне літо, і піде мова в цій статті.
Дрібноцибулеві рослини користуються особливою любов'ю дачників і часто на одній ділянці збирається 15-20 видів цих рослин, не говорячи вже про сорти. Але за селекціонерами однаково дуже важко встигнути - новинки з'являються щороку й один сорт кращий іншого.
Ці невеликі квіти будуть виглядати особливо красиво й ефектно на клумбах, якщо ми саджаємо не менше 15-20 цибулин одного виду. Взагалі рекомендована щільність посадки дрібноцибулевих рослин - 150-200 шт./м2. Така схема дасть їм можливість вільно розростатися. Пересаджують більшість цих рослин один раз на 5-6 років.
Більшість дрібноцибулевих добре відома усім дачникам і повторювати їхній опис ми не будемо. Зупинимося тільки на особливостях вирощування та розмноженні найпопулярніших з них.
ГАЛАНТНІ Й БІЛОСНІЖНІ
Першою справою, звичайно, поговоримо про підсніжник - символ прийдешньої весни і пробудження природи.
Починає квітувати він дуже рано: наприкінці лютого - початку березня.
Щоб це чудо весни розквітло якомога раніше, посадіть його на найбільш сонячному місці або з південного боку будь-якої дачної будови. І підсніжник з'явиться прямо з-під снігу!
Найбільш популярні види – підсніжник білосніжний, у якого є рослини з махровими квітками; підсніжник Ельвеза, квітки якого мають приємний слабкий аромат і висоту до 20 см.
Саджати підсніжники краще у вересні, але якщо осінь досить тепла, то посадку можна продовжити й до листопада. Купувати ж цибулини для посадки можна з липня по вересень. Такі строки покупки пов'язані з тим, що цибулини підсніжників можуть тільки 2-3 місяці знаходитися на повітрі, не втрачаючи своїх якостей, тому що не виносять тривалого висушування.
Глибина посадки цибулин має бути не менше 5 см, і чим глибше ми посадимо цибулину, тим крупнішою вона буде. Якщо ж ми посадимо цибулини підсніжнику неглибоко, то утвориться безліч «дитинок», які будуть придатні для розмноження.
Мініатюрні букети з підсніжників прикрасять вашу кімнату. Вони довго стоять у воді й виглядають дуже ніжно.
ЧУДОВІ КРОКУСИ
Перше місце серед дрібноцибулевих справедливо належить крокусу. Зараз уже існує більше 300 сортів крокусів, що мають квітки найрізноманітніших форм і забарвлень.
Ці мініатюрні квіти, розпускаючись відразу після сходу снігу, дарують нашому саду ніжний аромат і весняний настрій. Крокуси не доставляють багато турбот, можуть рости на будь-якому дренованому ґрунті, але все-таки краще розвиваються на легких, багатих перегноєм ґрунтах.
Це світлолюбні, але стійкі до легкого затемнення рослини. Вони чудово виглядають скрізь, де б ми їх не посадили: серед зеленої трави, серед каменів на невеликих альпійських гірках, серед хвойних рослин і уздовж садових доріжок.
Для того, щоб створити суцільні плями або стрічку, крокуси висаджують дуже щільно, залишаючи відстань не більше 3 см між ними.
Але, тому що вони дуже швидко розмножуються, деякі сорти необхідно викопувати вже через 2-3 роки.
Від однієї великої бульбозибулини крокусу утворюється 5-6 більш дрібних, а наступного року, уже з них, виростає по 2 великі цибулини. Кращий час для викопування та пересадження крокусів з липня по вересень.
Якщо ми хочемо збільшити площу посадки цих рослин, то розсаджувати можна щорічно, щоб «дитинки» отримували простір для росту. У противному випадку, розсаджуванням гнізда, що переповнилося, можна зайнятися тільки через 4-5 років, коли вже й материнській бульбоцибулині буде тісно, і її цвітіння стане набагато гіршим.
ОСКОЛКИ ВЕСНЯНОГО НЕБА
Яскраві блакитні квіти на чорній землі або на тлі стовбура дерева ви не зможете не помітити, вони відразу притягають погляд. Ніжні проліски (сцили) теж розцвітають ранньою весною.
Висаджувати проліски найкраще на відстані 4-6 см один від одного. Особливо красиво виглядають квітучі сцили у сполученні з півоніями та папоротями, а також з підсніжниками й крокусами.
Сцила - невибаглива і морозовитривала рослина, що добре росте не тільки на сонці, але й на затінених ділянках. Але все-таки найкраще проліски ростуть у плодовому саду і на пухкій перегнійній землі.
Під пологом саду вони досить швидко розростаються самосівбою і будуть нас ще довго радувати своєю красою, тому що на одному місці вони можуть рости до 5 років і навіть більше.
Цибулини висаджують у ґрунт наприкінці літа або на початку осені на глибину 5-10 см. Розмножуватися проліски можуть також і насінням, яке висівають свіжозібраним восени.
Сіянці при цьому починають квітувати на 3-4 рік після посіву. Поливають сцили помірно, підживлюють комплексним мінеральним добривом.
ВІДОМИЙ І ЗВИЧНИЙ - МУСКАРІ
Мускарі - яскраві невибагливі рослини, що нагадують мініатюрний гіацинт. Мускарі часто ще називають гадючою цибулею, або мишачим гіацинтом.
Вони добре ростуть і на затінених ділянках серед дерев, довгий час не мають потреби в пересадженні (5-7 років), добре розмножуються і дружно щорічно квітують у травні-червні.
Для посадки зовсім не підходять ті місця дачної ділянки, на яких застоюється вода, тому що цибулини найімовірніше загниють і загинуть.
Поливати мускарі необхідно тільки під час цвітіння, та ще протягом 1-2 тижнів після його закінчення. Удобрюють посадки ранньою весною комплексним мінеральним добривом (40 г на 1 м2).
Маленькі, запашні квітки у цієї рослини найчастіше синього кольору, але зустрічаються й фіолетового, білого, лілового, ніжно-блакитного та навіть блідо-жовтого.
Які саме мускарі ростуть на вашій ділянці? Може вам варто ще посадити мускарі гроновидний або мускарі Тубергена.
Обов'язково варто додати у вашу колекцію й мускарі амброзієвидний, що має унікальні жовто-фіолетові квітки, які змінюють забарвлення.
А мускарі Дарк Айз зможе порадувати вас синіми з білою облямівкою бутонами, які нагадують дзвіночки.
А ЧИ НЕ ПОСАДИТИ НАМ ЩО-НЕБУДЬ ЕКЗОТИЧНЕ?
Якщо квіти, про які було розказано раніше, уже міцно прописалися на наших дачних ділянках, то деякі дрібноцибулеві культури ще вважаються екзотикою. Це такі рослини, як кандик і іридодиктум.
Кандик віддає перевагу затіненню, тому його можна посадити в тінисті куточки саду. Цибулини саджають наприкінці літа по 3-4 штуки на глибину 10-15 см і на відстані 15 см одну від іншої.
Цибулини кандика можуть знаходитися на повітрі не більше одного дня, тому що у них немає захисних лусочок. Для більш тривалого зберігання цибулин використовують вологі торф і пісок або ж мохи.
Кандик не любить частих пересаджень, тому його краще не чіпати протягом 4-5 років. За цей час він сильно розростається, утворюючи до 20 дочірніх цибулин, і створює дуже декоративну куртинку.
Пересаджувати кандик навесні під час цвітіння не радимо, тому що рослина дуже важко переносить таке пересадження.
Не менш екзотичні й оригінальні іридодиктуми - маленькі білі та блакитні «іриси», що квітують у середині травня.
Вони зовсім не виносять перезволоження і добре ростуть на сонячних місцях, у рокаріях і альпінаріях.
Цибулини викопують у червні, потім сушать і зберігають до посадки у вересні. На одному місці іридодиктуми можуть рости 6-8 років.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 5234 |
© Газета Домовик 2012-2023