Малорухливий спосіб життя - шлях у нікуди
У наш час із неймовірною швидкістю розвивається технічний прогрес. Насамперед, досягнення науки й техніки призначені для полегшення життя людини. Але разом з тим стали дуже помітними наслідки сидячого способу життя. Тепер рідко можна побачити, як активно рухаються підлітки або діти, вони більшу частину часу проводять за комп’ютером. Більшість працюючих людей розуміють відпочинок, як сидіння біля телевізора або пасивне лежання на дивані.
Здоровий рухливий спосіб життя витісняється пасивним відпочинком. Через відсутність фізичного навантаження поступово змінюється зовнішній вигляд наших земляків, причому не в кращу сторону. Повсюдно можна помітити сутулі спини, зайву вагу, зіпсований зір, млявість рухів. Значно зросла кількість хронічних захворювань, від яких страждали недавно переважно люди похилого віку.
Чи пов’язане це явище зі способом життя сучасної людину? І якщо так, то що робити, щоб уникнути проблем зі здоров’ям? Про це ми розпитали фахівця - лікаря-гігієніста Михайла Васильовича Падалку.
- Які саме хвороби підстерігають малорухливих громадян?
- Найчастіше зараз зустрічаються хвороби опорно-рухової системи. Скривлення хребта, або сколіоз, а потім остеохондроз, постійно переслідують людину, яка мало рухається. Наслідком таких захворювань є постійні ниючі болючі відчуття, обмеженість рухової здатності хребта, періодичні болі в руках або ногах.
Значне зниження фізичних навантажень приводить до вимивання з кісток необхідного кальцію, є провокуючим чинником, що викликає численні переломи. М’яза людини суттєво зменшуються в обсязі, слабшає зв’язковий апарат, тому сьогодні дуже часто зустрічаються вивихи кінцівок, розтягання зв’язок.
Наслідки сидячого способу життя, безсумнівно, позначаються й на суглобах людини. Вони практично перестають працювати в належному режимі, запалюються, адже недавно такі проблеми виникали винятково в людей поважного віку.
- А чи позначається фізична пасивність на стані серцево-судинної системи?
- Так. Вражає те, наскільки помолоділи захворювання серцево-судинної системи. Серце людини без необхідного навантаження втрачає силу й витривалість. Навіть незначні зусилля, наприклад, швидкий нетривалий біг, змушують працювати серцеві м’язи із граничним навантаженням. Серце просто «вискакує» із грудей. Нетреноване серце починає скорочуватися дуже часто. Виникає тахікардія, яка надзвичайно небезпечна розвитком аритмії, а згодом виникненням небезпечного захворювання - інфаркту міокарда.
Наслідком сидячого способу життя також є стрибки артеріального тиску. При високому тиску підвищується загроза розвитку вкрай небезпечного захворювання - інсульту.
- Які ще загрози несе сидячий спосіб життя?
- Сидячий спосіб життя сприяє виникненню застою венозної крові в малому тазі, що приводить до збільшення гемороїдальних вузлів і розвитку дуже неприємної хвороби - геморою. Крім того, значно помолоділо таке захворювання, як варикозне розширення вен. Малорухомість небезпечна вповільненням кровообігу, що незмінно приводить до утвору тромбів, які здатні з легкістю закупорити життєво важливу кровоносну судину в серці, легенях або головному мозку.
Іншою безсумнівною небезпекою для здоров’я людини, викликаною наслідками сидячого способу життя, є поява надлишкової ваги. Надмірно збільшені жирові відкладання вкрай негативно впливають на весь організм людини. Жирові клітки по своїй суті є «нахлібниками», відтягають на себе значну частину кисню, необхідного для нормальної життєдіяльності людини. Вони забирають корисні речовини, які надходять із продуктами харчування, нічого не даючи замість.
- А як впливає малорухливий спосіб життя на психічний стан людини?
- Нестача фізичної активності дійсно загрожує людині не тільки зайвою вагою, але розладами психіки, починаючи від депресії й закінчуючи серйозними захворюваннями. До такого висновку прийшли вітчизняні й закордонні вчені.
Експерти по спортивній медицині й фізіології відзначають, що люди лише недавно почали зауважувати зв’язок між малорухливим способом життя й психічними розладами.
Згідно з результатами досліджень, у малоактивних людей удвічі більше шансів упасти в депресію в порівнянні з тими, хто багато рухається. Є достовірні дані, що підтверджують, що фізичні навантаження - гарні ліки від депресії.
Дослідники встановили, що фізична активність на третину скорочує ризик розвитку хвороби Альцгеймера. Учені не можуть пояснити такий зв’язок, однак припускають, що вона обумовлена поліпшенням у функціонуванні серцево-судинної системи, а також зміною хімічних процесів у головному мозку.
Словом, усі несприятливі фактори нашого життя згодом приводять до серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, іншим життєво небезпечних порушень здоров’я сучасної людини. Малорухливий спосіб життя - це регулярні порушення роботи шлунково-кишкового тракту, запори, зниження зору, хронічна ішемія, чоловіча імпотенція, гіпертрофія сполучної тканини, плоскостопість.
- Що ж робити, щоб уникнути настільки сумних наслідків пасивної поведінки?
- Потрібно всіляко пропагувати здорове харчування. Однак цього мало, тому що сьогодні необхідно знайти способи, як допомогти людям стати фізично активними, щоб вони могли зберегти своє здоров’я до похилих років. Рекомендована лікарями-гігієністами норма фізичної активності для дорослих становить 30 хвилин у день п’ять разів на тиждень. Однак як свідчить медична статистика, цієї рекомендації не дотримується значна частина дорослого населення України. Тривожна тенденція спостерігається й серед дітей, які усе більше віддають перевагу малоактивним заняттям замість спорту.
Можливо, прийшов час серйозно подумати про майбутнє, перестати жити тільки повсякденними природніми потребами організму. Треба допомогти йому оздоровитися. Необхідно давати організму природні, хоча б мінімальні, навантаження, щоб гірко не жалувати про упущений час із появою життєво небезпечних недуг, коли нічого вже неможливо буде змінити.
Ярослав ШЛАПАК
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2894 |
© Газета Домовик 2012-2023