Як уберегтися від наслідків травми?
Якщо про наближення хвороби нас часом попереджають хоч якісь, нехай і неочевидні ознаки, то травма завжди відбувається зненацька. Невдале падіння на слизькому тротуарі, автомобільна аварія або незграбний стрибок на уроці фізкультури - усе це може привести до того, що ушкоджується якась частина тіла й виникає потреба негайного звернення до травматологічного пункту та навіть стаціонар.
Добре, якщо травматичний вплив виявиться не настільки сильним, і справа обмежиться забитий місцем. Кілька холодних компресів, таблетки, що знеболюють, та мазь - і прикра подія піде в небуття, як і інші події дня.
Але якщо справа дійде до вивиху, а ще гірше - перелому ураженої кінцівки, пацієнту не обійтися без лікування. І підступництво цієї ситуації полягає в тому, що неправильні дії лікаря-травматолога цілком можуть привести до неправильного зрощення кістки, надлишкової рухливості в суглобі, а в найгіршому разі - і до обмеження працездатності.
Що ж потрібно робити, щоб цього з вами не відбулося? Ми звернулися за порадою до фахівця - лікаря-травматолога вищої категорії, доктора медичних наук, доцента Адріана Юрійовича Філя.
- Насамперед потрібно проявити пильність. Звичайно, лікарю слід довіряти - на цьому й будуються відносини. Але не буде зайвим виявити особисту пильність і поспостерігати, як проходить лікування.
- На що слід звертати увагу?
- Зверніть увагу на наступні моменти. Іммобілізація або фіксація кінцівки. При переломі цей пункт не має значення, оскільки завжди виконується. А от при вивиху деякі лікарі зневажають накладенням гіпсу й обмежуються «вправлянням» суглоба. Це - невірна тактика, оскільки розтягнуті зв'язки приводять до збільшення обсягу рухів і створюють ризик утворення неправильного суглоба. Надалі вивих може стати звичним - кістка буде зміщатися при найменшому впливі. Підвищиться ризик розвитку артриту, артрозу та інших патологій.
- Наскільки важливо, який саме у вас перелом?
- Дуже. Характер перелому дуже важливий. Якщо перелом осколковий, то, незалежно від розмірів шматка (навіть якщо лікар буде запевняти, що він незначний, і «все зростеться» без сторонньої допомоги), слід обговорити питання про оперативне лікування. Справа в тому, що осколки кістки перешкоджають природньому відновленню цілісності. При цьому їхня висока рухливість заважає приживленню. Поки організм буде боротися з осколком, кістка не буде гоїтися, краї розриву почнуть змінюватися, і шанси на те, що перелом зростеться, зменшаться. Оптимальний варіант у такому випадку - фіксація осколка спицею, гвинтом, або повне його видалення.
- Якими мають бути строки зрощення?
- Фізіологічний, тобто цілком природній, строк зрощення перелому - 3 тижні. Якщо через три тижні, коли гіпс зняти, рухливість у кінцівках відновлюється, знімки показують видужання, можна святкувати перемогу над хворобою. Якщо ж строк загоєння затягається, варто з'ясувати причину. Можливо, це пов'язане з недоліком кальцію й виникає необхідність прийому препаратів, що прискорюють відновлення кісткової тканини. А можливо - причина в неправильному зіставленні відломків кістки. І в тому, і в іншому випадку, слід переглянути тактику лікування.
- Часто ми зустрічаємося з переломами ребер. Оскільки накласти гіпс у такому випадку не має можливості, люди приймають рішення не звертатися до травматолога або хірурга - мовляв, саме пройде... Чи є правильною така поведінка потерпілого?
- Звичайно ж - ні. Травми грудної клітини зустрічаються досить часто, зокрема ушкодження ребер. Вони небезпечні тим, що існує великий ризик розвитку будь-якого ускладнення.
- Які травми є найнебезпечнішими?
- Переломи ребер є повним або частковим ушкодженням кісткової тканини. Розрізняють безліч видів подібних травм, однак деякі з них особливо небезпечні для здоров'я людини.
Найнебезпечнішими вважаються такі їхні різновиди як перелом зі зсувом; множинний; двосторонній; відкритий; осколковий.
Ускладнений перелом супроводжується зсувами, ушкодженнями м'яких тканин і навіть деяких внутрішніх органів. Подібні наслідки є більш небезпечними, чим сама травма кістки. Якщо вчасно не вжити відповідних заходів, вони можуть загрожувати життю людини.
- Які ж причини розвитку ускладнень?
- Найчастіше ускладнення розвиваються в перші кілька діб після одержання травми. Однак деякі патології можуть розвинутися тоді, коли, здавалося б, усі складності вже позаду. До моменту повного видужання слід контролювати стан потерпілого і при найменших підозрах звертатися за кваліфікованою допомогою.
Імовірні причини розвитку ускладнень це - пізнє звернення до лікарні за допомогою; влучення інфекції в рану; неправильне лікування перелому; використання народних засобів замість призначеного професійного лікування, накладення занадто тугої пов'язки на грудну клітину; рухова активність хворого, яка привела до зсуву уламків; неправильна поза під час сну; невиконання всіх рекомендацій лікаря, у тому числі й дихальної гімнастики.
Проблеми можуть виникнути і при порушенні постільного режиму під час реабілітації; завдяки шкідливим звичкам, особливо палінню й уживанню алкоголю, а також похилий вік.
- Які бувають види ускладнень і які особливості їх лікування?
- Залежно від характеру травми можуть розвиватися різні види патологій. Найчастіше виникають наступні ускладнення: зсув уламків (кісткові уламки зміщаються щодо свого нормального положення), пневмоторакс (скупчення повітря в листах плеври), гемоторакс (скупчення крові в грудній порожнині), підшкірна емфізема (влучення повітря в підшкірну клітковину), застійна пневмонія (вторинне інфікування), посттравматичне запалення легенів, перикардит (запалення оболонки серця), розрив селезінки.
- Які ж методи застосовуються при лікуванні вторинних патологій?
- Зсув уламків - це часта проблема. Порушення їх положення може бути як незначним, що не несе особливої загрози, так і досить небезпечним. Окремі уламки можуть піти глибоко в м'які тканини.
Це не дозволяє кісткам зростатися, провокує запалення й внутрішні кровотечі, існує ризик ушкодження життєво важливих органів. Таким чином, надалі ця проблема може провокувати інші ускладнення. Щоб виправити ситуацію, необхідно хірургічним шляхом відновити нормальне положення окремих фрагментів. Для їхньої фіксації застосовуються спеціальні гвинти й скоби. У деяких випадках можна здійснювати витягування.
При пневмотораксі повітря потрапляє між зовнішнім і внутрішнім листом плевральної оболонки легенів, що є наслідком її ушкодження. У потерпілого спостерігаються наступні симптоми: утруднене дихання, задишка, частий пульс, набрякання вен на шиї; падіння артеріального тиску, кашель і біль у грудях. Слід забезпечити безпеку при усмоктуванні повітря, у тому числі усунути наслідки зовнішнього ушкодження, яке й провокує засмоктування повітря усередину. Для відводу накопиченого повітря проводиться аспіраційна пункція.
- Яку найкращу пораду можна дати у випадку одержання травми?
- Не займатися самолікуванням, негайно звертатися до фахівця, виконувати всі приписання лікаря. У такому випадку виникнення ускладнень - практично виключається!
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2351 |
© Газета Домовик 2012-2023