Дифтерія - симптоми, лікування, профілактика
Як свідчать спеціальні медичні видання, дифтерія - інфекційне захворювання, що має гострий перебіг. Вона переважно вражає дітей і характеризується запальним процесом найчастіше рота/носоглотки, явищами загальної інтоксикації, а також поразкою видільної, нервової та серцево-судинної систем. У нещеплених людей перебіг даного захворювання особливо тяжкий.
У післявоєнні роки стала широко використовуватися АКДС вакцина, завдяки чому в більшості країн практично повністю зникли випадки дифтерії. Незважаючи на це, на початку дев'яностих років у Росії, внаслідок недостатнього охоплення щепленнями дорослих і дітей, виникла епідемія дифтерії, яка забрала тисячі життів, хоча це можна було запобігти за допомогою своєчасної вакцинації.
Отже, що й до чого із цим захворюванням і наскільки небезпечна дифтерія, ми розпитали фахівця - кандидата медичних наук, доцента Зоряну Петрівну Василішин.
- Які ж причини виникнення дифтерії?
- Збудником дифтерії є бактерія, відома також як дифтерійний токсин. Джерелом інфікування виступає хвора людина. У переважній більшості випадків дане захворювання передається повітряно-краплинним шляхом від здорових бактеріоносіїв, або безпосередньо від хворих дифтерією. У дуже рідкісних випадках зараження відбувається через інфіковані предмети.
Імовірність смертельного результату й важкість захворювання, при зараженні дифтерією, у більшості випадків залежить від кількості дифтерійного токсину, що накопичується у вогнищі захворювання у хворого. Токсин зі струмом крові розноситься по всьому організму і, насамперед, вражає клітини нервової системи, нирок і серцевого м'яза. Інкубаційний період дифтерії триває від трьох до семи днів.
- Які симптоми характерні для дифтерії, який її перебіг?
- Звичайно в початковій стадії захворювання спостерігаються незначні виділення з вогнища поразки й невисока температура. Найнебезпечнішою формою цієї хвороби є дифтерія глотки, що супроводжується утворенням сірих фібринозних плівок на поверхні слизової оболонки. У випадку якщо ці плівки починають збільшуватися в розмірах, може спостерігатися ускладнене дихання. Через сім і більше днів від початку захворювання, стає помітною дія токсину на органи, більш віддалені від вогнища інфекції. У грудних дітей дифтерія в першу чергу вражає порожнину носа, а діти більш старшого віку найчастіше хворіють на дифтерію зіва.
Катаральна дифтерія зіва дуже часто не завжди швидко розпізнається, оскільки загальний стан хворих практично не змінюється. Відзначається субфебрильна температура тіла, помірна слабкість, спостерігаються болі при ковтанні. Збільшення лімфатичних вузлів і набряк мигдалин є не дуже значними. Дана форма може закінчитися швидким видужанням, але і здатна перейти в більш типові для даного захворювання форми.
- А які саме форми дифтерії являють реальну загрозу життя і здоров'ю?
- До таких належить, наприклад, плівкова дифтерія зіва, що починається досить гостро зі значним підвищенням температури тіла й більш вираженою симптоматикою загальної інтоксикації.
Мигдалини виражено набряклі, на їхній поверхні присутні суцільні щільні білуваті плівки (фібринозний наліт), які знімаються на превелику силу, після чого на цьому місці залишаються ерозії, що кровоточать. Спостерігається значне збільшення регіональних лімфатичних вузлів, злегка хворобливих при пальпації. Без проведення відповідної специфічної терапії, процес схильний до прогресу й переходу в більш важкі форми: токсичну і розповсюджену.
Важкі форми токсичної дифтерії зіва починаються дуже бурхливо при підвищеній загальній температурі тіла до 39 - 40 градусів С і яскраво виражених симптомах загальної інтоксикації організму. Спостерігається набрякання шийних підщелепних залоз із набряком підшкірної клітковини. У випадках важкої поразки гортані спостерігається ускладнене дихання, з'являється гавкаючий кашель, голос стає хрипким.
Ускладнення, до яких може привести дифтерія: поразка центральної нервової системи (частіше паралічі дихальних м'язів, м'язів шиї, голосових зв'язок, кінцівок і м'якого піднебіння), міокардити. Внаслідок паралічу дихання може настати летальний результат.
- Як діагностується дифтерія лабораторно?
- Для остаточного підтвердження діагнозу у хворого має бути виявлена токсигенна дифтерійна паличка. Крім цього, необхідне проведення диференціальної діагностики з ГРВІ, крупу, інфекційного мононуклеозу і ангіни різної етиології.
Виділення культури бактерій і визначення токсигенності отриманого штаму - «золотий стандарт» при діагностиці дифтерії. Матеріал для аналізу береться якомога раніше, до початку лікування антибіотиками і протидифтерійною сироваткою та негайно, біля постелі хворого, засівається на живильне середовище. Уже через 24 години бактеріолог зможе дати попередню відповідь, а через 4 дні буде точно відомо, чи є виділена культура збудником захворювання і чи виділяє токсин.
- Як же слід діяти, якщо діагноз підтвердився?
- Люди з найменшою підозрою на дифтерійну інфекцію підлягають негайній госпіталізації в інфекційний стаціонар. Основним методом специфічної терапії даного захворювання є негайне дробове введення пацієнту антитоксичної протидифтерійної сироватки. Однак перед уведенням даної сироватки, хворому слід здійснити постановку шкірних проб на чутливість. Одночасно із уведенням протидифтерійної сироватки, показане проведення дезінтоксикаційної терапії і прийом антибактеріальних препаратів.
Особлива увага приділяється прийому рідини, харчуванню й профілактиці гіпоксії. Для знищення бактерій хворому призначають антибіотики (левоміцетин, доксициклін, еритроміцин, цефалексин, ампицилін, амоксицилін, пеніцилін), а надалі для запобігання дифтерії в майбутньому, роблять щеплення.
Основою профілактики дифтерії є імунізація з використанням АКДС (адсорбована коклюшно-правцева вакцина).
ЯКІ ВИДИ ВАКЦИН ВІД ДИФТЕРІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ
Вакцинація проти дифтерії виконується двома видами вакцин — одні містять коклюшний компонент (АКДС), інші, найчастіше рекомендовані в дорослому віці, його не містять (АДС-М). Існують різні виробники вакцин: Бельгія, Франція, Індія. Найбільш сильну реакцію дає саме коклюшний компонент, який містить індійська вакцина. У ній перебувають цільнокітинні компоненти коклюшу. Вакцини інших виробників переносяться легше.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 2927 |
© Газета Домовик 2012-2023