Якщо у вас заболів поперек
Головне питання, яке встає перед кожним, у кого виникли проблеми в попереково-крижовому відділі хребта - робити хірургічну операцію або звернутися до мануального терапевта? Дехто впевнений, що не існує таких проблем з хребтом, які були б не підвладні справжньому майстру-мануальщику і радять у таких випадках звернутися спочатку до мануальної терапії. Тому за більш докладними роз'ясненнями ми звернулися до відомого лікаря-вертебролога Володимира Миколайовича Глушака.
- Чому існують настільки протилежні позиції в ортопедів-травматологів і мануальщиків?
- Частина провини тут лежить на самій медичній науці. Адже в підручниках як з ортопедії, так і нервових хвороб, цим питанням, як правило, приділяється мало уваги, а будь-які описи, котрі стосуються етиології, патогенезу, лікування та профілактики крижових болів, що ще важливіше, трактують їх дуже поверхово.
Таку ж поширеність, як і саме захворювання, має й практична нездатність офіційної академічної медицини вилікувати його. Більше того, спроби вилікувати грижу диска методами офіційної медицини приводять часто до погіршення стану хворого, до закріплення захворювання, а то й до інвалідності, особливо після хірургічного втручання.
- Як же виникає, власне, патологія міжхребцевого диска?
- Для того щоб зрозуміти патологію міжхребцевого диска, необхідно знати, що в ураженому диску відбувається процес послідовних змін у 3 стадії.
Стадія I - коли наступає дегенерація драглистого ядра. Найчастіше зустрічається різновид змін, при яких відбувається розм'якшення драглистого ядра та задньої частини фіброзного кільця. Патологічний процес починається з ядра, у якому наступає розтріскування й поділ драглистої маси на кілька фрагментів, які вільно розташовуються в напіврідкому середовищі.
Розпад драглистого ядра має наслідки для механіки міжхребцевого диска, що йдуть далеко. У зв'язку зі зменшенням усмоктування води воно перестає служити опорою при рухах хребців, а також не може більше симетрично розподіляти навантаження на фіброзне кільце та замикаючі пластинки тіл хребців.
Друга стадія - це протрузія (випинання) драглистого ядра. Тривалість цього періоду може бути різною. Переміщення драглистого ядра назад найчастіше відбувається повільно й поступово.
Драглисте ядро увесь час знаходиться під дією позитивного тиску й легко розтягує фіброзне кільце, що втримує його в належному місці. Коли кільце рветься, ядро проникає в пролом, що утворився, і єдиною перешкодою, яка залишається на його шляху, є задня поздовжня зв'язка. Обсяг, форма й розташування випинання драглистого ядра можуть бути різними. Найчастіше грижове випинання має округлу форму і широку основу.
Може також мати місце й випинання фіброзного кільця, у результаті чого драглисте ядро переміщається назад всією своєю поверхнею (масивна протрузія). Друга стадія хвороби може тривати протягом декількох років.
- А що таке фіброзне заміщення міжхребцевого диска?
- Це, власне, і є третя стадія розвитку хвороби. Фіброзне заміщення міжхребцевого диска відбувається, коли фрагменти ядра змістилися назад і піддаються регресивним змінам. З часом вони втрачають еластичність, ущільнюються, зменшуються в розмірах, у результаті чого утворюються кісткові нарости. Викликаний постійним здавлюванням і подразненням кільця міжхребцевого диска процес фіброзу приведе до зморщування й ущільнення кільця. У цій стадії відбувається поступове звуження міжхребцевої щілини, у результаті чого в суглобах наступають дегенеративні зміни типу артрозу.
- Чим обумовлені болі при грижі міжхребцевого диска?
- Головною причиною болючого синдрому при грижі міжхребцевого диска є "функціональний блок" у суглобах між хребцями. Напружені м'язи спини стягають хребці, здавлюючи корінці спинномозкових нервів, від чого вони подають додатковий болючий сигнал, що викликає ще більш сильне скорочення м'язів. Таким чином, коло замикається. Суглоб виявляється заблокованим.
Прийоми мануальної терапії спрямовані саме на розблокування "замкнених суглобів", на розрив "порочного" кола та зняття небезпечного скорочення м'язів.
Методика, якою користуються українські вертебрологи, дозволяє позбутися грижі диска розміром до 20 міліметрів. На користь такої методики мануальної терапії говорить той факт, що при цьому методі впливу навантаження на хребет зведені до мінімуму, а спрямовані вони, в основному, на певні групи м'язів.
- А ще говорять, що при грижі диска небезпечно застосовувати мануальну терапію...
- Усе залежить від кваліфікації фахівця і застосовуваних методик. Адже при неправильних маніпуляціях пульпозне ядро може випасти в спинномозковий канал і викликати параліч. При грижі диска не можна робити до 70% тих маніпуляцій, які використовують зараз деякі мануальні терапевти. Навіщо пацієнтові закручувати ноги за голову, якщо позбутися грижі можна за допомогою безпечних маніпуляцій? Я проти використання "силових" методів у лікуванні хребта - занадто делікатна це сфера. Тут потрібна чітка діагностика і дуже обережний підхід.
- Чи існують захворювання опорно-рухового апарата, які не пов'язані з дископатією, але дають симптоми дискогенного радикуліту?
- Звичайно, існують. Це - уроджені аномалії хребта, при яких бджолині укуси, компреси, примочки, різні натирання можуть на час полегшувати біль, але не більше. Розлад статики й динаміки хребетного стовпа, тобто, порушення постави (сколіоз, гіперлордоз і т.п.) - у цих випадках, крім занять спортом, у початковій стадії допомагає мануальна терапія. При правильній методиці вдається якщо не вирівняти хребет, то хоча б зупинити прогресування сколіозу.
А ще зустрічаються гнійний остеомієліт або спондиліт і туберкульозний остеомієліт, при яких без лікарні та медикаментозного лікування не обійтися. Мідний дріт і капустяний лист тут не допоможуть.
Дегенеративно-запальні ж поразки хребта, такі як остеоартрит, спондилоартрит, вимагають крім медикаментів, широке використання засобів і методів народної медицини. Гінекологічні захворювання та вагітність також можуть озиватися болями в хребті. Але лікувати такі болі необхідно у гінеколога.
Найцікавіше, що причини, перераховані у всіх цих шести пунктах, складають лише 10 відсотків випадків від усіх попереково-крижових болів. А інші 90 відсотків доводяться на болі, викликані дископатією. Як правило, це зниження висоти диска, протрузія (випинання), грижа диска. До речі, якщо болі віддають у ногу, в область задньої поверхні стегна, тобто по ходу сідничного нерва, то це один із симптомів грижі диска. Ось у цьому випадку ніякі втирання, ніякі уколи не допоможуть повернути на колишнє місце пульпозне ядро, що перемістилося убік спинномозкового каналу. Якщо бути точним, то зміщається не сам диск, а те, що всередині нього, так зване пульпозне ядро.
І є два ефективних способи лікування даного захворювання: хірургічний і традиційний або народний, котрим користувалися костоправи споконвіків.
| Коментарі: 0 шт. | Переглядів: 8131 |
© Газета Домовик 2012-2023